Поняття та структура світогляду.
Предмет філософії. Специфіка філософських проблем. Відношення «людина-світ» як філософсько-світоглядна проблема Форми опанування світом, духовно-теоретична, духовно-практична, предметно-практична.
Релігійно-філософські системи та філософські школи Стародавньої Індії.
Філософська думка Стародавньої Індії
Філософська думка Стародавнього Китаю.
Значення античної філософії для формування європейської культури. Проблема першооснов світу в досократівській філософії.
Філософські ідеї софістів. Антропологічна проблематика у філософії Сократа.
Система об’єктивного ідеалізму Платона.
Метафізика Аристотеля. Вчення про матерію і форму. Вплив філософії Арістотеля на світову філософську думку.
Особливості та основні напрямки елліністичної філософії.
Теоцентричний характер середньовічної філософії. Полеміка між реалізмом і номіналізмом з приводу універсалій.
Особливості та основна проблематика арабомовної філософії та її вплив на європейську філософську думку.
Гуманізм, антропоцентризм, натурфілософія та пантеїзм філософії Відродження.
Філософія Нового часу. Проблема методу пізнання та субстанції.
Ідеї гуманізму та Просвітництва у філософії XVIII ст.
Агностицизм та апріоризм І.Канта.
Ідеї суб’єктивізму та трансценденталізму у філософських системах Й.-Г.Фіхте та Ф.-В.Шеллінга.
Діалектика, принцип тотожності мислення та буття, «панлогізм», розуміння історії у філософії Г.Гегеля.
Антропологічний матеріалізм Л.А.Фейєрбаха.
Філософія марксизму: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику.
Ірраціоналізм та „філософія життя.
Онтологія людського буття в психоаналізі. Фрейдизм і неофрейдизм.
Філософія позитивізму, неопозитивізму та постпозитивізму.
Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціональної філософії.
Релігійна філософія XX-XXI ст.: неотомізм та тейярдизм.
Філософські ідеї в культурі Київської Русі.
Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України кінця XV – початку XVII ст.
Значення діяльності Острозького культурно-освітнього центру та братських рухів для розвитку української філософії у XVI-XVII ст.
Філософія у Києво-Могилянській академії.
Філософські погляди Г.Сковороди.
Соціально-філософські ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства та їх значення для розвитку національної свідомості.
Ідеї державотворення у філософській та суспільно-політичній думці України поч. XX ст.
Філософський зміст категорії буття. Форми буття та їх єдність.
Рух як спосіб існування матерії. Форми руху матерії. Єдність матерії, руху, простору і часу.
Діалектика як загальна теорія розвитку. Альтернативи діалектики.
Зміст законів діалектики. Принципи та категорії діалектики.
Проблема свідомості у філософії. Роль праці, колективності та спілкування у формуванні та розвитку свідомості.
Структура індивідуальної свідомості. Свідомість і несвідоме. Самосвідомість людини.
Проблема людини в історії філософії та філософській антропології.
Антропосоціогенез. Природні, соціальні та духовні виміри людського буття.
Особистість як міра соціальності в людині. Особистість та особа. Роль індивідуальних якостей у процесі формування особистості.
Структура особистості: потреби, інтереси, норми, цінності, життєва позиція.
Суспільна свідомість, її структура, форми та функції.
Духовне життя суспільства: поняття, сутність, структура. Специфіка духовних відносин.
Поняття природи та географічного середовища. Ноосферна концепція В.Вернадського. Сутність геополітики.
Глобальні проблеми сучасності, їх генеза та пошуки розв’язку. Ідеї Римського клубу.
Народонаселення та сучасна демографічна ситуація
Проблема духовності, сенсу життя людини, смерті та безсмертя.
Цінності в житті людини та суспільства. Національна культура і загальнолюдські цінності.
Проблема пізнання у філософії. Суб’єкт і об’єкт пізнання в класичній, некласичній та посткласичній науці і методології.
Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні.
Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Критерії істини.
Наука як пізнавальна система та соціальний інститут. Особливості форм наукового пізнання (факт, проблема, гіпотеза, закон, теорія, концентрація).
Поняття наукового методу. Методологія, метод, методика. Співвідношення філософського і наукового методів у процесі пізнання.
Культура як соціально-історичний феномен та спосіб буття людини. Культура і антикультура. Масова культура.
Поняття творчості. Види творчості.
Діяльність як універсальний спосіб людського буття. Діяльність і культура.
Соціальне буття. Основні проблеми філософії соціального буття. Духовне та матеріальне в існуванні суспільства.
Рушійні сили суспільного розвитку. Співвідношення еволюційного та революційного моментів у розвитку людської цивілізації.
Суб’єкти та об’єкти історії. Народ і особа в історії. Місце природних і духовних чинників в історичному процесі.
Проблема свободи в історії філософії. Свобода волі та свавілля.
Поняття суспільного виробництва та його структура.
Матеріальні фактори функціонування суспільства: єдність продуктивних сил та виробничих відносин.
Сутність науково-технічної революції, її основні напрямки та соціальні наслідки.
Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального (інформаційного) суспільства.
Суспільний прогрес та його критерії. Концепції ствердження та заперечення суспільного прогресу. Прогрес і регрес.
Проблеми типологізації історії: порівняльний аналіз формаційного та цивілізаційного підходів.
Поняття соціального передбачення та прогнозування майбутнього.
Поняття народу та нації. Національні відносини.
Поняття політики як феномену суспільного буття. Полотична організація суспільства (філософські проблеми).
Громадянське суспільство. Держава, право, людина в умовах громадянського суспільства.
Філософія історії, її предмет і напрямки.
Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.
Платон «Держава».
Аврелій Августин «Сповідь».
Бекон Ф. «Новий Органон».
Декарт Р. «Роздуми про метод…».
Кант І. «Критика чистого розуму».
Шопенгауер А. «Афоризми життєвої мудрості».
Ніцше Ф. «Так сказав Заратустра».
Фрейд З. «Вступ до психоаналізу».
Камю А. «Бунтуюча людина».
Іларіон Київський «Слово про закон і благодать».
Сковорода Г.С. «Разговор пяті путніков о истинном щастіі в жизни»
Юркевич П. «Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого».
Кун Томас. «Структура наукових революцій».
Гадамер Х.-Г. «Істина і метод».
Шелер М. «Положення людини в космосі».
Тейяр де Шарден П. «Феномен людини».
Мамардашвілі М.К. «Як я розумію філософію». Луцьк, ЛНТУ, спеціальність 05.11.05 "Прилади та методи вимірювання магнітних та електричних величин", 90 пит., 31 стор.
Предмет філософії. Специфіка філософських проблем. Відношення «людина-світ» як філософсько-світоглядна проблема Форми опанування світом, духовно-теоретична, духовно-практична, предметно-практична.
Релігійно-філософські системи та філософські школи Стародавньої Індії.
Філософська думка Стародавньої Індії
Філософська думка Стародавнього Китаю.
Значення античної філософії для формування європейської культури. Проблема першооснов світу в досократівській філософії.
Філософські ідеї софістів. Антропологічна проблематика у філософії Сократа.
Система об’єктивного ідеалізму Платона.
Метафізика Аристотеля. Вчення про матерію і форму. Вплив філософії Арістотеля на світову філософську думку.
Особливості та основні напрямки елліністичної філософії.
Теоцентричний характер середньовічної філософії. Полеміка між реалізмом і номіналізмом з приводу універсалій.
Особливості та основна проблематика арабомовної філософії та її вплив на європейську філософську думку.
Гуманізм, антропоцентризм, натурфілософія та пантеїзм філософії Відродження.
Філософія Нового часу. Проблема методу пізнання та субстанції.
Ідеї гуманізму та Просвітництва у філософії XVIII ст.
Агностицизм та апріоризм І.Канта.
Ідеї суб’єктивізму та трансценденталізму у філософських системах Й.-Г.Фіхте та Ф.-В.Шеллінга.
Діалектика, принцип тотожності мислення та буття, «панлогізм», розуміння історії у філософії Г.Гегеля.
Антропологічний матеріалізм Л.А.Фейєрбаха.
Філософія марксизму: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику.
Ірраціоналізм та „філософія життя.
Онтологія людського буття в психоаналізі. Фрейдизм і неофрейдизм.
Філософія позитивізму, неопозитивізму та постпозитивізму.
Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціональної філософії.
Релігійна філософія XX-XXI ст.: неотомізм та тейярдизм.
Філософські ідеї в культурі Київської Русі.
Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України кінця XV – початку XVII ст.
Значення діяльності Острозького культурно-освітнього центру та братських рухів для розвитку української філософії у XVI-XVII ст.
Філософія у Києво-Могилянській академії.
Філософські погляди Г.Сковороди.
Соціально-філософські ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства та їх значення для розвитку національної свідомості.
Ідеї державотворення у філософській та суспільно-політичній думці України поч. XX ст.
Філософський зміст категорії буття. Форми буття та їх єдність.
Рух як спосіб існування матерії. Форми руху матерії. Єдність матерії, руху, простору і часу.
Діалектика як загальна теорія розвитку. Альтернативи діалектики.
Зміст законів діалектики. Принципи та категорії діалектики.
Проблема свідомості у філософії. Роль праці, колективності та спілкування у формуванні та розвитку свідомості.
Структура індивідуальної свідомості. Свідомість і несвідоме. Самосвідомість людини.
Проблема людини в історії філософії та філософській антропології.
Антропосоціогенез. Природні, соціальні та духовні виміри людського буття.
Особистість як міра соціальності в людині. Особистість та особа. Роль індивідуальних якостей у процесі формування особистості.
Структура особистості: потреби, інтереси, норми, цінності, життєва позиція.
Суспільна свідомість, її структура, форми та функції.
Духовне життя суспільства: поняття, сутність, структура. Специфіка духовних відносин.
Поняття природи та географічного середовища. Ноосферна концепція В.Вернадського. Сутність геополітики.
Глобальні проблеми сучасності, їх генеза та пошуки розв’язку. Ідеї Римського клубу.
Народонаселення та сучасна демографічна ситуація
Проблема духовності, сенсу життя людини, смерті та безсмертя.
Цінності в житті людини та суспільства. Національна культура і загальнолюдські цінності.
Проблема пізнання у філософії. Суб’єкт і об’єкт пізнання в класичній, некласичній та посткласичній науці і методології.
Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні.
Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Критерії істини.
Наука як пізнавальна система та соціальний інститут. Особливості форм наукового пізнання (факт, проблема, гіпотеза, закон, теорія, концентрація).
Поняття наукового методу. Методологія, метод, методика. Співвідношення філософського і наукового методів у процесі пізнання.
Культура як соціально-історичний феномен та спосіб буття людини. Культура і антикультура. Масова культура.
Поняття творчості. Види творчості.
Діяльність як універсальний спосіб людського буття. Діяльність і культура.
Соціальне буття. Основні проблеми філософії соціального буття. Духовне та матеріальне в існуванні суспільства.
Рушійні сили суспільного розвитку. Співвідношення еволюційного та революційного моментів у розвитку людської цивілізації.
Суб’єкти та об’єкти історії. Народ і особа в історії. Місце природних і духовних чинників в історичному процесі.
Проблема свободи в історії філософії. Свобода волі та свавілля.
Поняття суспільного виробництва та його структура.
Матеріальні фактори функціонування суспільства: єдність продуктивних сил та виробничих відносин.
Сутність науково-технічної революції, її основні напрямки та соціальні наслідки.
Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального (інформаційного) суспільства.
Суспільний прогрес та його критерії. Концепції ствердження та заперечення суспільного прогресу. Прогрес і регрес.
Проблеми типологізації історії: порівняльний аналіз формаційного та цивілізаційного підходів.
Поняття соціального передбачення та прогнозування майбутнього.
Поняття народу та нації. Національні відносини.
Поняття політики як феномену суспільного буття. Полотична організація суспільства (філософські проблеми).
Громадянське суспільство. Держава, право, людина в умовах громадянського суспільства.
Філософія історії, її предмет і напрямки.
Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.
Платон «Держава».
Аврелій Августин «Сповідь».
Бекон Ф. «Новий Органон».
Декарт Р. «Роздуми про метод…».
Кант І. «Критика чистого розуму».
Шопенгауер А. «Афоризми життєвої мудрості».
Ніцше Ф. «Так сказав Заратустра».
Фрейд З. «Вступ до психоаналізу».
Камю А. «Бунтуюча людина».
Іларіон Київський «Слово про закон і благодать».
Сковорода Г.С. «Разговор пяті путніков о истинном щастіі в жизни»
Юркевич П. «Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого».
Кун Томас. «Структура наукових революцій».
Гадамер Х.-Г. «Істина і метод».
Шелер М. «Положення людини в космосі».
Тейяр де Шарден П. «Феномен людини».
Мамардашвілі М.К. «Як я розумію філософію». Луцьк, ЛНТУ, спеціальність 05.11.05 "Прилади та методи вимірювання магнітних та електричних величин", 90 пит., 31 стор.