Київ: Видавництво АН УРСР, 1938. — 266 с.
Птахи — найчисленніший клас хребетних УРСР. 416 підвидів птахів живе у нас осіло, гнiздиться, зимує, буває під час перельотів, під час мандрівок або залітає випадково. Птахи населяють усі різноманітні біотопи всіх зон УРСР — Полісся, Лісостепу, Степу, узбережжів і островів морів. Коло людини, в її будівлях, живе кілька видів птахів. Численними перелітними шляхами, що перерізують територію УРСР здебільшого з пiвнічного сходу на південний захід, восени і весного пролітає сила-силенна птахів, які гніздяться в північно-східному кутку європейськоі частини СРСР. Навіть з північно-західної Азії у нас спостерігається чимало видів. Деякі види простують з півночі на південь річковими долинами, деякі з сходу на захід летять так званим „широким фронтом". Чимало видів зимує в гирлах рiчок, затоках Чорного та Азовського морів. Наша орнітофауна (пташиний світ) складається з багатьох видів, характерних для Европи взагалі, з чималою домішкою захiдно- і східноєвропейських та почасти південноєвропейських, або середземноморських, форм. Деякі види на території УРСР утворюють підвиди — місцеві географічні форми.
Птахи — найчисленніший клас хребетних УРСР. 416 підвидів птахів живе у нас осіло, гнiздиться, зимує, буває під час перельотів, під час мандрівок або залітає випадково. Птахи населяють усі різноманітні біотопи всіх зон УРСР — Полісся, Лісостепу, Степу, узбережжів і островів морів. Коло людини, в її будівлях, живе кілька видів птахів. Численними перелітними шляхами, що перерізують територію УРСР здебільшого з пiвнічного сходу на південний захід, восени і весного пролітає сила-силенна птахів, які гніздяться в північно-східному кутку європейськоі частини СРСР. Навіть з північно-західної Азії у нас спостерігається чимало видів. Деякі види простують з півночі на південь річковими долинами, деякі з сходу на захід летять так званим „широким фронтом". Чимало видів зимує в гирлах рiчок, затоках Чорного та Азовського морів. Наша орнітофауна (пташиний світ) складається з багатьох видів, характерних для Европи взагалі, з чималою домішкою захiдно- і східноєвропейських та почасти південноєвропейських, або середземноморських, форм. Деякі види на території УРСР утворюють підвиди — місцеві географічні форми.