Шандра В. Міщанські органи станового самоврядування в Україні (кінець ХVIII - початок ХХ ст.)

К.: Інститут історії України НАН України, 2016. — 345 с. З’ясовуються роль і місце соціально-історичних форм самоврядування, що їх продемонстрували станові органи влади українського міста — цехові, ремісничі та міщанські управи. Аналізуються повноваження, структурні зміни, які відбулися з ними впродовж «довгого» XIX ст. Зберігаючи залишки магдебурзького права, вони одержали від держави нові завдання та стали виборними інституціями для справляння податків і соціального захисту міщанства.
Видання розраховане на істориків, фахівців із державного управління, на широке коло читачів. Цехові й ремісничі управи
Пошук універсальної територіально-станової управлінської моделі
Через спрощене управління до «століття пару й електрики»
Випробування індустріальною епохою
«Розбір євреїв»
Ліквідація цехового устрою у Південно-Західному краї
На останньому етапі
Владні повноваження ремісничих управ
Контроль фаховості
Фіскально-облікові повноваження
Соціальна відповідальність
Управи як соціально-історичні органи самоврядування
Ознаки самоврядування: виборність, сходи, звітність
Відповідальність за правопорушення
Взаємодія управ із місцевими та центральними органами влади
Міщанські управи та староства
Від заснування — до широкої мережі
Коло повноважень міщанських органів
Соціальна допомога
Фіскально-облікові функції
Практики самоврядування
Громада та її виборні посади
Міщанський сход і його присуди
Стимули та заохочення до відбування виборних посад
Єврейське походження — не перешкода врядуванню
Покарання за зловживання владою
Міщанська управа у системі місцевих органів влади