Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – Історія України. —
Одеса: Одеський державний університет, 2006. — 18 с.
У дисертації на основі концепції природної історико-географічної
структури, комплексного аналізу усієї сукупності джерел і перегляду
історіографічної традиції досліджується історія уличів і тиверців у
Карпато-Причорноморських землях. Виявлено етнічне походження,
локалізація та основні етапи історії цих народів. Встановлено, що
уличі походять первісно від тюрків-ультинзурів, які у V ст. разом з
гунами пішли в Європу. Одна їхня частина перемістилась у межиріччя
Одри та Вісли (вільці, лютичі), а інша - повернулася у Північне
Причорномор’я. Вони частково залишились у Карпато-Причорноморських
землях (угличі), а частково - на Дніпрі (ультини-уличі). Тюркські
предки тиверців також потрапили в Європу разом з ультинзурами. Вони
мешкають у Далмації (тервуняни), а потім переселяються у
Карпато-Причорноморські землі (тиверці-толковини). Тут тиверці жили
черезсмужно з первинно родинними їм уличами. Уличі виконували
військові функції, а тиверці - сакральні. Боротьба за
Карпато-Причорноморські землі у другій половині ІХ – першій
половині Х ст. між Київською Руссю, Візантією, Болгарією, угорцями
й печенігами дозволила Києву лише після 940-х рр. підкорити уличів
і тиверців.