Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня доктора
історичних наук за спеціальністю 07.00.04 – археологія. — Київ:
Інститут археології НАН України, 2007. — 34 с.
Основні результати дисертації відображені в 85 наукових роботах.
Використовуючи результати обробки понад 2000 поховань та 115
поселень катакомбної і абашевської спільнот, автор довів, що на
етапі закінчення доби середньої бронзи еволюційний розвиток
пізньокатакомбної культурно-історичної області, зазнавши змін
внаслідок зовнішнього абашевського впливу, перейшов до фінальної
стадії і продукував витоки посткатакомбних утворень. Датою перших
контактів місцевих пізньокатакомбних племен з мігруючим
доно-волзьким абашевським населенням розвинутого етапу визначається
22 ст. до н.е., після чого мали місце демографічні процеси в межах
фінальнокатакомбних (бабинських), пізньоабашевських і
фінальноабашевських формувань.