Стаття. Дивослово. - 1995.-№2 . - С. 22-26 .
"Камінний господар" втілює головні філософічні концепції епохи й
надчасу у своєрідному чотирикутнику людських колізій - в Дон Жуані,
Донні Анні, Командорі й Долорес. Другорядні дійові особи є
психологічним відпруженням та дзеркалом комічності ідеалів
центральних персонажів драми. В цих персонажах - ідеї
ірраціональної "волі" Шопенгавера та його вчення про сліподіючі
сили, продуктом і жертвою яких є людина, про всесильність розуму
(Донна Ання), культ моральності влади та право провідника
застосовувати всі середники для реалізування інтересів держави
(Ґонзаґо) або влади (Анна). Тут егоцентричний опортунізм - "все або
нічого" й роздвоєність між моральною безоглядністю й свободою
чуттєвості. В героях "Камінного господаря" багато паралелей з
ідеями Ніцше про людську "волю до влади" (Анна), стремління до
самодисципліни (Ґонзаґо) та до творчої завершености (ліричний
герой).