Схід. — 2013. — №1. — С.137-147.
У статті здійснено історико-філософський аналіз специфіки
соціокультурного буття феномена алхімії в діахронному вимірі.
Показано взаємозв’язок і спадкоємність елліністичної, арабської та
європейської алхімії, що дозволяє розглядати їх як
конкретно-історичні часопросторові прояви сутнісно єдиного феномена
або ланки неперервної традиції, що можна умовно позначити як
Західну. Виявлено, що інваріантною рисою алхімії на всіх етапах її
історії є містико-езотеричний характер феномена. В іншому феномен
проявляє унікальну соціокультурну лабільність, що принципово
дозволяє розширити темпоральні межі його існування у специфічних
соціокультурних формах по теперішній час.