Радзикевич Юліян. Полум'я

Мюнхен: Dniprova Chwyla, 1963. — 392 c. Була соняшна погідна неділя пам’ятного 1651 року. Над Криницею, що розсипалася малими хатками на підніжжі лісом укритих гір, бриніли соняшні промені, як золоті струни. В селі було тихо і пусто. Тільки мала дерев’яна церква повна була людей. Лойові свічки горіли на вівтарі. Запах ялівцевого кадила розносився по церкві і мішався з випарами людських тіл, овечих кожухів та вимащеного лоєм волосся.