Київ: Юніверс, 2011. - 344с.
«Йоахім Ріггер – одна із знакових постатей у філософській думці на теренах Федеративної Республіки Німеччини з часів її утворення і становлення», – пише Одо Марквард у своїй післямові до цього видання. Відчутний вплив справляло насамперед академічне вчення Ріттера, який у Мюнстері з 1946 р. і аж до свого виходу на пенсію 1968 р. гуртував навколо себе обдарованих учнів. Метафізика і політика становить істотну частину його філософії. Засвоєння традиції метафізики, яка походить із Греції, у цьому дослідженні «Про філософію Арістотеля і Геґеля» перебуває під знаком інтерпретації новітнього суспільства, іцо йде від Геґеля. Систематична теза, яка поєднує ці полюси, розкривається у з'ясуванні того, яким чином підтримувати традицію і поступ. У центрі лежить теорія громадянського життя, яке у своїй новітній, окресленій завдяки французькій революції формі має поєднати між собою походження і майбутнє. Нове розширене видання, яке з'являється 3 квітня з нагоди сторіччя від дня народження філософа (помер у 1974 р.) з цього приводу пов'язує три частини, взяті із праці «Суб'єктивність»: «Суб'єктивність і індустріальне суспільство», «Завдання гуманітарної науки в сучасному суспільстві» і «Ландшафт. До функції естетичного в сучасному суспільстві». Відтак у книжці уперше вміщені найважливіші дослідження Иоахіма Ріттера з філософії новітнього суспільства.
ЙоахімРіпер (1903-1974) здобув ступінь доктора наук 1925 р. (керівник – Ернст Касірер) і був призначений на посаду доцента у 1932 р., а в 1946 р. його запрошено до Мюнстера, де він працював. Ріттер був засновником і відповідальним редактором Історичного Словника Філософії. У видавництві «Зуркамп» поміж іншим з'явились такі розвідки, як Геґегь і Французька Революція,, 1965р. (це 114); Суб'єктивність, 1974р. (В8 379). Зміст До Арістотеля
Вчення про походження і сенс теорії в Арістотеля (1953)
Арістотель і досократики (1954)
Громадянське життя. До Арістотелевої теорії щастя (1956)
«Політика» й «Етика» у практичній філософії Арістотеля (1967) .
«Природне право» в Арістотеля
До проблеми відновлення природного права (1963)
До Геґеля
Геґель і французька революція (1956)
Екскурси
Особа і власність
До Геґелевих «Основних ліній філософії права» §34 до 81 (1961)
Моральність і звичаєвість
До з'ясування Геґелем кантівської етики (1966)
Геґель і реформація (1968)
До «Світової цивілізації»
Європеїзація як європейська проблема (1956)
Велике місто (1960)
Додаток
Суб'єктивність та індустріальне суспільство
До теорії суб'єктивності Геґеля (1961
Завдання гуманітарних наук у сучасному суспільстві (1963)
Ландшафт
До функціонування естетичного в сучасному суспільстві (1963)
Два екскурси (до: Ландшафт)
Післямова Одо Маркварда. Позитив у розриві
Філософія громадянського світу в Иоахіма Ріттера
Примітки
Список літератури
«Йоахім Ріггер – одна із знакових постатей у філософській думці на теренах Федеративної Республіки Німеччини з часів її утворення і становлення», – пише Одо Марквард у своїй післямові до цього видання. Відчутний вплив справляло насамперед академічне вчення Ріттера, який у Мюнстері з 1946 р. і аж до свого виходу на пенсію 1968 р. гуртував навколо себе обдарованих учнів. Метафізика і політика становить істотну частину його філософії. Засвоєння традиції метафізики, яка походить із Греції, у цьому дослідженні «Про філософію Арістотеля і Геґеля» перебуває під знаком інтерпретації новітнього суспільства, іцо йде від Геґеля. Систематична теза, яка поєднує ці полюси, розкривається у з'ясуванні того, яким чином підтримувати традицію і поступ. У центрі лежить теорія громадянського життя, яке у своїй новітній, окресленій завдяки французькій революції формі має поєднати між собою походження і майбутнє. Нове розширене видання, яке з'являється 3 квітня з нагоди сторіччя від дня народження філософа (помер у 1974 р.) з цього приводу пов'язує три частини, взяті із праці «Суб'єктивність»: «Суб'єктивність і індустріальне суспільство», «Завдання гуманітарної науки в сучасному суспільстві» і «Ландшафт. До функції естетичного в сучасному суспільстві». Відтак у книжці уперше вміщені найважливіші дослідження Иоахіма Ріттера з філософії новітнього суспільства.
ЙоахімРіпер (1903-1974) здобув ступінь доктора наук 1925 р. (керівник – Ернст Касірер) і був призначений на посаду доцента у 1932 р., а в 1946 р. його запрошено до Мюнстера, де він працював. Ріттер був засновником і відповідальним редактором Історичного Словника Філософії. У видавництві «Зуркамп» поміж іншим з'явились такі розвідки, як Геґегь і Французька Революція,, 1965р. (це 114); Суб'єктивність, 1974р. (В8 379). Зміст До Арістотеля
Вчення про походження і сенс теорії в Арістотеля (1953)
Арістотель і досократики (1954)
Громадянське життя. До Арістотелевої теорії щастя (1956)
«Політика» й «Етика» у практичній філософії Арістотеля (1967) .
«Природне право» в Арістотеля
До проблеми відновлення природного права (1963)
До Геґеля
Геґель і французька революція (1956)
Екскурси
Особа і власність
До Геґелевих «Основних ліній філософії права» §34 до 81 (1961)
Моральність і звичаєвість
До з'ясування Геґелем кантівської етики (1966)
Геґель і реформація (1968)
До «Світової цивілізації»
Європеїзація як європейська проблема (1956)
Велике місто (1960)
Додаток
Суб'єктивність та індустріальне суспільство
До теорії суб'єктивності Геґеля (1961
Завдання гуманітарних наук у сучасному суспільстві (1963)
Ландшафт
До функціонування естетичного в сучасному суспільстві (1963)
Два екскурси (до: Ландшафт)
Післямова Одо Маркварда. Позитив у розриві
Філософія громадянського світу в Иоахіма Ріттера
Примітки
Список літератури