Надька-Верона — жінка надзвичайної вроди. І своєю красою вона все
життя майстерно користувалася, граючи чоловіками та зіштовхуючи їх,
наче півнів у півнячих боях.
Але чи гарантує ця врода щастя, якщо за нею нема нічого, що надає сенс існуванню людини? Бо коли краса помарніє — що залишиться?
Але чи гарантує ця врода щастя, якщо за нею нема нічого, що надає сенс існуванню людини? Бо коли краса помарніє — що залишиться?