Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. —
Ужгород: Ужгородський національний університет, 2002. — 19 с.
У роботі досліджується історія військової справи даків. Джерельною
основою служать свідчення античних авторів, епіграфіка, зображення
римської скульптури (колона та трофей Траяна), нумізматичні та
речові матеріали, а також військово – захисні пам’ятки.
Розглянута історична ситуація в Карпато – Дунайському ареалі та викладені у хронологічній послідовності події протистояння даків із римлянами, кельтськими племенами бойїв і таврисків, населенням міст – полісів Західного та Північно – Західного Понту, сарматськими племінними об’єднаннями язигів і роксолан.
Аналіз речей озброєння дозволив установити екіпірування й склад дакійського війська. Дослідження системи захисту Дакії (87 городищ і фортець) стало основою для реконструкції військового зодчества. Одним із ключових моментів дисертаційного дослідження є розгляд місцевих традицій зброярства, військового будівництва й виділення елементів, запозичених у ході контактів із кельтами, греками, римлянами та сарматами. Для з’ясування місця дакійського війська серед озброєних формувань варварського й античного світу, проведений короткий аналіз військової справи римлян, сарматів і германців.
Зроблений аргументований висновок, що військова справа даків відповідала рівню своєї епохи, а дакійське військо може бути віднесеним до найбільш боєздатних формувань варварського світу.
Розглянута історична ситуація в Карпато – Дунайському ареалі та викладені у хронологічній послідовності події протистояння даків із римлянами, кельтськими племенами бойїв і таврисків, населенням міст – полісів Західного та Північно – Західного Понту, сарматськими племінними об’єднаннями язигів і роксолан.
Аналіз речей озброєння дозволив установити екіпірування й склад дакійського війська. Дослідження системи захисту Дакії (87 городищ і фортець) стало основою для реконструкції військового зодчества. Одним із ключових моментів дисертаційного дослідження є розгляд місцевих традицій зброярства, військового будівництва й виділення елементів, запозичених у ході контактів із кельтами, греками, римлянами та сарматами. Для з’ясування місця дакійського війська серед озброєних формувань варварського й античного світу, проведений короткий аналіз військової справи римлян, сарматів і германців.
Зроблений аргументований висновок, що військова справа даків відповідала рівню своєї епохи, а дакійське військо може бути віднесеним до найбільш боєздатних формувань варварського світу.