Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та
кримінологія; кримінально-виконавче право. – Дніпропетровський
державний університет внутрішніх справ. – Дніпропетровськ,
2008.
Дисертація є комплексним науковим дослідженням затримання особи, яка вчинила злочин, як обставини, що виключає злочинність діяння вперше виконаним на основі Кримінального кодексу України 2001 року. Зокрема, у роботі проаналізовано історичний розвиток українського кримінального законодавства про затримання злочинця, з’ясовано юридичну природу затримання особи, яка вчинила злочин, визначено його місце в системі обставин, що виключають злочинність діяння та співвідношення з іншими видами затримання: адміністративним, кримінально-процесуальним та затриманням у криміналістичному аспекті. Розглянуто правові та фактичні підстави, а також склад кримінально-правового затримання, виходячи із різниці між затриманням злочинця без заподіяння йому шкоди та із заподіянням шкоди; досліджено проблеми реалізації права на затримання особи, яка вчинила злочин працівниками правоохоронних органів та поняття і види перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила злочин, а також питання кримінальної відповідальності за таке перевищення. Виходячи із результатів дослідження, підготовлені пропозиції щодо внесення змін до Конституції України, вдосконалення кримінального, кримінально-процесуального законодавства та Закону України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року.
Дисертація є комплексним науковим дослідженням затримання особи, яка вчинила злочин, як обставини, що виключає злочинність діяння вперше виконаним на основі Кримінального кодексу України 2001 року. Зокрема, у роботі проаналізовано історичний розвиток українського кримінального законодавства про затримання злочинця, з’ясовано юридичну природу затримання особи, яка вчинила злочин, визначено його місце в системі обставин, що виключають злочинність діяння та співвідношення з іншими видами затримання: адміністративним, кримінально-процесуальним та затриманням у криміналістичному аспекті. Розглянуто правові та фактичні підстави, а також склад кримінально-правового затримання, виходячи із різниці між затриманням злочинця без заподіяння йому шкоди та із заподіянням шкоди; досліджено проблеми реалізації права на затримання особи, яка вчинила злочин працівниками правоохоронних органів та поняття і види перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила злочин, а також питання кримінальної відповідальності за таке перевищення. Виходячи із результатів дослідження, підготовлені пропозиції щодо внесення змін до Конституції України, вдосконалення кримінального, кримінально-процесуального законодавства та Закону України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року.