Харків: Школа, 2010. - 432 с.
У пропонованій читачам праці автори намагалися довести добре відому
істину: ніщо людське не чуже ні геніям, ні вундеркіндам, ні Великим
Українцям. Їм судити, чи мав рацію А. Шопенгауер, коли називав
подружню вірність чоловіків штучною, а жінок — природною. Ми
впевнені, що більшість із них не стануть на позицію О. Вейнінгера,
Г. Зіммеля чи Е. Фромма, які ототожнювали поняття мужчини з
культурою, а жінки — лише з дикою природою.