Київ: Основи, 2010. — 112 с.
Збірку віршів Дмитра Павличка «Потоп» можна було 6 назвати
макрометафорою трагічних для України подій 2010 року, коли була
«Майдану зламана підкова». Навіть три поеми з історичним змістом
спроектовані в українську сучасність. Не приховуючи своїх
найглибших страждань, що зрідні розпачеві біблійного Йова, поет
своєю молитвою, віщим і страшним (як у Борхеса) сном та пророцтвом
застерігає ситу Європу від небезпеки недооцінки московського
шовіністичного потопу, який може поглинути не лише Україну, а й
весь континент. Собі ж автор наказує і далі «тримати / Свободи
прапора незламну жердь».