Одеса: Полипринт, 2015. — 56 с.
Збірка поетичних віршів українською мовою сучасної письменниці
(лірика).
До першої збірки Анастасії Паскаль увійшли її кращі твори інтимної
лірики. Вони позначені солодкою мукою першого кохання, бурхливістю
почуттів, надзвичайно потужним внутрішнім ліризмом й яскравістю
образної палітри.
Юна поетеса розмірковує про щасливі й трагічні миті кохання, про своєрідність сприйняття навколишнього світу людиною, наділеною поетичним даром.
Знайомство з творчістю Анастасії Паскаль принесе читачам немало прекрасних хвилин, наповнюючи серця нестримною енергією юного таланту, непереможним ліризмом та життєдайним оптимізмом. «Стою серед осені й плачу,..»
«І вітер під вікном підслухує розмову,..»
«Не долечу до неба… Не злечу...»
«Одягну червоний берет...»
«Ніч була занадто ефектна…»
«Таке буває раз в житті…»
«За обрієм сходить вечір...»
«Не впивайся в губи мої,..»
«Байдуже мені, що далі буде...»
«Спи, моя радосте!.. Сном заболять дощі,..»
«Оранжева земля у абрикосах,..»
«Руки зв’язані й ноги… Очима...»
«Я знову відкриваюся Тобі...»
Аккерман
«Тихо шелесне листя під снігом,..»
«І як коліна стерті до зірок,..»
«Обтяло сонце небосхил –»
«Розносять піснями птахи´...»
«Просто хочеться неба і в небо…»
«Просто я люблю ці квіти,..»
«А я люблю тебе…Люблю…»
«Горіть… Хоч слабко, мов сірник,..»
«А, може, ти…»
«Печально стукав дощ у шибку рано-вранці…»
«Залишимо в небі з тобою образи,..»
«Пригортаюсь лагідно до ночі,..»
«Горить обличчя полум´яно,..»
«Ніч ступила тихо-тихо у сріблястих чобітках…»
«Плавивсь степ у озерках зелених,..»
«Вже не гріють мене твої очі…»
«Скільки раз ми сходились, сварились…»
«Та де ж ти був, коли тебе не було,..»
«Теплий вечір тобою дише,..»
«Згасаючи, вечір лягає на плечі...»
«Вам зізнаюся, милі друзі –»
«Важко колишеться день на гілляці...»
«Дозволь ще раз, сказать тобі «коханий»,..»
«Тримай мене за руку...»
«То просто була омана,..»
«Плавивсь степ у озерках зелених,..»
«Украли сонце. Дим ночей...»
«Співає вітер в очеретах,..»
«Летіла з неба крапелька одна...»
«Ми з тобою ізнов не разом...»
«Я знаю, любиш ти мене...»
«В уяві, як білий сніг,..»
«Ти одна, як самотня зірка,..»
«Кожен другий її кохав,..»
«Ти кажеш мені сімнадцять,..»
Юна поетеса розмірковує про щасливі й трагічні миті кохання, про своєрідність сприйняття навколишнього світу людиною, наділеною поетичним даром.
Знайомство з творчістю Анастасії Паскаль принесе читачам немало прекрасних хвилин, наповнюючи серця нестримною енергією юного таланту, непереможним ліризмом та життєдайним оптимізмом. «Стою серед осені й плачу,..»
«І вітер під вікном підслухує розмову,..»
«Не долечу до неба… Не злечу...»
«Одягну червоний берет...»
«Ніч була занадто ефектна…»
«Таке буває раз в житті…»
«За обрієм сходить вечір...»
«Не впивайся в губи мої,..»
«Байдуже мені, що далі буде...»
«Спи, моя радосте!.. Сном заболять дощі,..»
«Оранжева земля у абрикосах,..»
«Руки зв’язані й ноги… Очима...»
«Я знову відкриваюся Тобі...»
Аккерман
«Тихо шелесне листя під снігом,..»
«І як коліна стерті до зірок,..»
«Обтяло сонце небосхил –»
«Розносять піснями птахи´...»
«Просто хочеться неба і в небо…»
«Просто я люблю ці квіти,..»
«А я люблю тебе…Люблю…»
«Горіть… Хоч слабко, мов сірник,..»
«А, може, ти…»
«Печально стукав дощ у шибку рано-вранці…»
«Залишимо в небі з тобою образи,..»
«Пригортаюсь лагідно до ночі,..»
«Горить обличчя полум´яно,..»
«Ніч ступила тихо-тихо у сріблястих чобітках…»
«Плавивсь степ у озерках зелених,..»
«Вже не гріють мене твої очі…»
«Скільки раз ми сходились, сварились…»
«Та де ж ти був, коли тебе не було,..»
«Теплий вечір тобою дише,..»
«Згасаючи, вечір лягає на плечі...»
«Вам зізнаюся, милі друзі –»
«Важко колишеться день на гілляці...»
«Дозволь ще раз, сказать тобі «коханий»,..»
«Тримай мене за руку...»
«То просто була омана,..»
«Плавивсь степ у озерках зелених,..»
«Украли сонце. Дим ночей...»
«Співає вітер в очеретах,..»
«Летіла з неба крапелька одна...»
«Ми з тобою ізнов не разом...»
«Я знаю, любиш ти мене...»
«В уяві, як білий сніг,..»
«Ти одна, як самотня зірка,..»
«Кожен другий її кохав,..»
«Ти кажеш мені сімнадцять,..»