Стаття // Vita Antiqua. — 1999. — Вип. 1 — С. 89-94.
Стаття присвячена проблемі кримських готів, мабуть, одній з
найпопулярніших в історії Північного Причорномор'я. Присутність
готів-германців в Кримському конгломераті – це факт доведений.
Їхніх нащадків, мабуть, можна було б шукати серед місцевих жителів
гірського Криму, якби такі збереглися. Але, як кажуть, не судилося.
Ще в 1778 р., за наказом Катерини II кримських християн (тих, хто
завчасно не перейшов в іслам) було переселено на узбережжя
Азовського моря, де й досі проживають так звані маріупольські
греки. До речі, серед мешканців с. Константинополь (кол. Фуни) на
Маріупольщині, яке засноване переселенцями з південно-кримського
селища Фуни-Демерджі (суч. Лучисте), з давніх часів дуже поширене
прізвище "Халангот", що, скоріш за все, походить від етноніма
готалани (аланготи). Що ж стосується гірських татар, то, за
спостереженнями дослідників, багато з них виділялося нордичним
типом та фізичним складом. Проте, після депортації корінного
населення Криму 1944 p., що була вчинена вже Радянською імперією,
ці спостереження практично не можуть бути перевіреними.