Монографія. - НАНУ ; Львівське відділення Ін-ту літератури ім. Т.Г.
Шевченка ; Ін-т українознавства при Прикарпатському національному
університеті ім. В. Стефаника. - Львів, 2009. - 232 с.
У книжці на багатому фактографічному матеріалі, зокрема на
рукописних джерелах, розкрито взаємини Івана Франка й Василя
Стефаника як найчільніших представників „старшого" і „молодого"
поколінь в українській політичній історії і в розвитку
національного письменства. Монографія порушує, з одного боку,
проблеми рецепції постаті „українського Мойсея" у свідомості
покутського новеліста, з іншого - веде мову про Франкове сприймання
художнього новаторства Василя Стефаника і визначення його місця як
свого „намісника".
Монографія розрахована на літературознавців, істориків, викладачів та студентів, усіх, хто цікавиться історією національної літератури й розвитком політичної думки в Україні. Зміст.
Вступ.
Знайомство й особисті контакти.
На перехрестях суспільно-політичної боротьби.
У силовому полі внутрішньопартійних суперечок.
Я, бідний, маю боронити Франка".
„Ото Франко є чоловік такий культурний, що він не може видержати серед рускої суспільносте".
"Я чую себе насамперед русином, а потім радикалом".
Іван Франко поставив мене малим наслідником своїм.
Замість висновків.
Новаторське, етапне дослідження. Тамара Гундорова.
Покажчик імен.
Монографія розрахована на літературознавців, істориків, викладачів та студентів, усіх, хто цікавиться історією національної літератури й розвитком політичної думки в Україні. Зміст.
Вступ.
Знайомство й особисті контакти.
На перехрестях суспільно-політичної боротьби.
У силовому полі внутрішньопартійних суперечок.
Я, бідний, маю боронити Франка".
„Ото Франко є чоловік такий культурний, що він не може видержати серед рускої суспільносте".
"Я чую себе насамперед русином, а потім радикалом".
Іван Франко поставив мене малим наслідником своїм.
Замість висновків.
Новаторське, етапне дослідження. Тамара Гундорова.
Покажчик імен.