26 с.
Вступ.
Основні ознаки публіцистичного стилю.
Лексичні риси публіцистичного стилю.
Граматичні особливості публіцистичного стилю.
Взаємозвʼязок публіцистичного стилю з іншими стилями Україн.
Список використаних джерел.
Додатки. Публіцистичний (інформаційний) стиль був об’єктом лінгвоукраїністики у 20-ті роки Хх ст., проте інтенсивно проблему функціональної диференціації мови почали розробляти з початку 50-х років Хх ст. Класифікуючи стилі, або функціональні різновиди мови, І. Чередниченко пише про стиль масової преси, виокремлює при цьому інформаційний і власне публіцистичний стилі [11, с. 54–58]. В академічній «Стилістиці газетних жанрів» [10, с. 224] йдеться про інформативно-пропагандистську функцію публіцистичного стилю , у якому розрізняють жанри інформаційних заміток, репортажів тощо. У праці «Українська лінгвостилістика XX – початку XXI ст.: система понять і бібліографічні джерела» [2, с. 334] зафіксовано такі термінологічні словосполучення, якими послуговуються дослідники: газетна комунікація, газетна мова, газетне мовлення, газетний дискурс, газетний жанр, газетний заголовок, газетний стиль, газетний текст, газетний штамп, газетно-журнальний жанр, газетно-інформаційний стиль, газетно-публіцистична мова, газетно-публіцистичний дискурс, газетно-публіцистичний стиль, газетно-публіцистичний текст [2, с. 335]. Так само засвідчено вживання термінів публіцистичний стиль, публіцистичний текст [2, с. 355]. Метою нашої роботи є вивчення особливостей публіцистичного стилю. Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання.
з’ясувати особливості формування і функціонування публіцистичного стилю.
визначити лексичні риси публіцистичного стилю.
окреслити граматичні особливості публіцистичного стилю.
розглянути можливість взаємозв’язку публіцистичного стилю з іншими стилями літературної мови.
Вступ.
Основні ознаки публіцистичного стилю.
Лексичні риси публіцистичного стилю.
Граматичні особливості публіцистичного стилю.
Взаємозвʼязок публіцистичного стилю з іншими стилями Україн.
Список використаних джерел.
Додатки. Публіцистичний (інформаційний) стиль був об’єктом лінгвоукраїністики у 20-ті роки Хх ст., проте інтенсивно проблему функціональної диференціації мови почали розробляти з початку 50-х років Хх ст. Класифікуючи стилі, або функціональні різновиди мови, І. Чередниченко пише про стиль масової преси, виокремлює при цьому інформаційний і власне публіцистичний стилі [11, с. 54–58]. В академічній «Стилістиці газетних жанрів» [10, с. 224] йдеться про інформативно-пропагандистську функцію публіцистичного стилю , у якому розрізняють жанри інформаційних заміток, репортажів тощо. У праці «Українська лінгвостилістика XX – початку XXI ст.: система понять і бібліографічні джерела» [2, с. 334] зафіксовано такі термінологічні словосполучення, якими послуговуються дослідники: газетна комунікація, газетна мова, газетне мовлення, газетний дискурс, газетний жанр, газетний заголовок, газетний стиль, газетний текст, газетний штамп, газетно-журнальний жанр, газетно-інформаційний стиль, газетно-публіцистична мова, газетно-публіцистичний дискурс, газетно-публіцистичний стиль, газетно-публіцистичний текст [2, с. 335]. Так само засвідчено вживання термінів публіцистичний стиль, публіцистичний текст [2, с. 355]. Метою нашої роботи є вивчення особливостей публіцистичного стилю. Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання.
з’ясувати особливості формування і функціонування публіцистичного стилю.
визначити лексичні риси публіцистичного стилю.
окреслити граматичні особливості публіцистичного стилю.
розглянути можливість взаємозв’язку публіцистичного стилю з іншими стилями літературної мови.