Харківський національний технічний університет сільського
господарства імені Петра Василенка. Харків-2011
Виконав: студент 31 ПЗ групи
Саморуков В.Л.
Перевірив:Бабіч Є.Р. План Вступ
Від спільного ринку до ЄС
Основні етапи створення ЄС
Виконавча влада ЄС
Політичний устрій ЄС
Європейська комісія, як вищий виконавчий орган ЄС
Висновки
Список використаних джерел Вступ У стратегічних пріоритетах зовнішньої політики України йдеться про європейський вибір, відданість України загальнолюдським цінностям, ідеалам свободи та демократії [4]. Фактично всі парламентські партії в Україні є поборниками вступу України до ЄС і розвитку відносин із Західною Європою.
Від спільного ринку до ЄС Основні етапи створення ЄС В післявоєнний період інтеграційні процеси, які відбувались в світі, підштовхувались високим рівнем розвитку продуктивних сил, поглибленням спеціалізації виробництва в умовах відносно незначних масштабів внутрішніх ринків країн Західної Європи. Вагомим чинником інтеграційних процесів в Європі стала необхідність протидії цілковитому домінуванню в повоєнні роки Сполучених Штатів в світовому господарстві. Так, в 1948р. США виробляли понад 60% сукупної продукції промислово розвинутих країн, на частку США припадало близько половини всіх довгострокових зарубіжних капіталовкладень і майже 80% всього золотого запасу капіталістичного світу. Крім того, створена після війни система міжнародних валютних та інших економічних відносин, а також мережа міжнародних економічних організацій - МВФ, МБРР, ГАТТ - були побудовані таким чином, щоб зміцнити економічне становище і вплив США, які домінували і у політичних союзах: від НАТО до АНЗЮС. Жодна країна Західної Європи поодинці не могла бути для США рівноправним партнером. Для цього потрібен був міцний і довгостроковий економічний союз, єдиний господарський простір, який міг би зіставитися з національним господарством США. Все це і обумовлювало необхідність консолідації західноєвропейської економічної еліти на власній основі.
Першим етапом європейської інтеграції стало створення в 1951р. ФРН, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Францією та Італією Європейського об'єднання вугілля і сталі (ECSC - European Coal and Steel Community), метою якого було об'єднання європейських ресурсів по виробництву стали і вугілля. Велика Британія відмовилася брати участь в цій організації з міркувань національного суверенітету [7].
В рамках ЄОУС вперше в міжнародне життя вводилися елементи над національності через делегування державами-учасниками частини свого суверенітету.
Основними керівними органами ЄОУС були:
Найвищий керівний орган формувався з представників держав-учасників, але діяв незалежно від їх урядів і отримав повноваження приймати рішення в загальних інтересах держав-членів, обов'язкових для виконання. Члени керівних органів призначалися по рекомендаціях урядів держав-членів і з їх згоди. Проте вони не повинні були слідувати вказівкам своїх урядів, що і забезпечувало наднаціональний елемент в діяльності керівних органів ЕОУС.
Рада міністрів складалася з членів урядів відповідних держав. Саме Найвищий керівний орган і Рада міністрів приймали всі рішення в рамках ЕОУС. Створення разом з Найвищим керівним органом Ради міністрів забезпечувало необхідний баланс між національними інтересами і елементами над національності.
Саморуков В.Л.
Перевірив:Бабіч Є.Р. План Вступ
Від спільного ринку до ЄС
Основні етапи створення ЄС
Виконавча влада ЄС
Політичний устрій ЄС
Європейська комісія, як вищий виконавчий орган ЄС
Висновки
Список використаних джерел Вступ У стратегічних пріоритетах зовнішньої політики України йдеться про європейський вибір, відданість України загальнолюдським цінностям, ідеалам свободи та демократії [4]. Фактично всі парламентські партії в Україні є поборниками вступу України до ЄС і розвитку відносин із Західною Європою.
Від спільного ринку до ЄС Основні етапи створення ЄС В післявоєнний період інтеграційні процеси, які відбувались в світі, підштовхувались високим рівнем розвитку продуктивних сил, поглибленням спеціалізації виробництва в умовах відносно незначних масштабів внутрішніх ринків країн Західної Європи. Вагомим чинником інтеграційних процесів в Європі стала необхідність протидії цілковитому домінуванню в повоєнні роки Сполучених Штатів в світовому господарстві. Так, в 1948р. США виробляли понад 60% сукупної продукції промислово розвинутих країн, на частку США припадало близько половини всіх довгострокових зарубіжних капіталовкладень і майже 80% всього золотого запасу капіталістичного світу. Крім того, створена після війни система міжнародних валютних та інших економічних відносин, а також мережа міжнародних економічних організацій - МВФ, МБРР, ГАТТ - були побудовані таким чином, щоб зміцнити економічне становище і вплив США, які домінували і у політичних союзах: від НАТО до АНЗЮС. Жодна країна Західної Європи поодинці не могла бути для США рівноправним партнером. Для цього потрібен був міцний і довгостроковий економічний союз, єдиний господарський простір, який міг би зіставитися з національним господарством США. Все це і обумовлювало необхідність консолідації західноєвропейської економічної еліти на власній основі.
Першим етапом європейської інтеграції стало створення в 1951р. ФРН, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Францією та Італією Європейського об'єднання вугілля і сталі (ECSC - European Coal and Steel Community), метою якого було об'єднання європейських ресурсів по виробництву стали і вугілля. Велика Британія відмовилася брати участь в цій організації з міркувань національного суверенітету [7].
В рамках ЄОУС вперше в міжнародне життя вводилися елементи над національності через делегування державами-учасниками частини свого суверенітету.
Основними керівними органами ЄОУС були:
Найвищий керівний орган формувався з представників держав-учасників, але діяв незалежно від їх урядів і отримав повноваження приймати рішення в загальних інтересах держав-членів, обов'язкових для виконання. Члени керівних органів призначалися по рекомендаціях урядів держав-членів і з їх згоди. Проте вони не повинні були слідувати вказівкам своїх урядів, що і забезпечувало наднаціональний елемент в діяльності керівних органів ЕОУС.
Рада міністрів складалася з членів урядів відповідних держав. Саме Найвищий керівний орган і Рада міністрів приймали всі рішення в рамках ЕОУС. Створення разом з Найвищим керівним органом Ради міністрів забезпечувало необхідний баланс між національними інтересами і елементами над національності.