Орел Артем. Словник чужомовних слів. Частина І: А-К

Нью-Йорк, 1963 - 480 с. Словник чужомовних слів, уживаних в українській літературній мові, що його пропонуємо увазі читачів, складений ще 1947-49 р.р і остаточно зредагований року 1950. Отож, від часу, коли словник був готовий, дo появи його цим виданням минуло ціле десятиліття. Колись такий відтинок часу не мав посутнього значення. Як правило, до словників збирали лексику вже устояну, "традиційну", відому в мовному обігу принаймні з пів століття. В наш час, доли образ світу змінюється з калейдоскопічною швидкістю, коли досягнення науки примушують з кожним днем переорієнтовуватися, до мовного вжитку щодень-щогодини проникають нові лексичні запозичення, набуваючи чіткої спеціялізації. Тим то доводиться з прикрістю усвідомлювати, що лексичний матеріял цього словника відстає від життя на ціле десятиліття. Одначе, автор мав на увазі потреби часу і не обмежувався на устояний лексиці, а всіляко намагався внести й найновіші запозичення з чужих мов, що своєю актуальністю вибиваються на перше місце в щоденному вжитку. Тим то в словнику читач знайде такі найсвіжіші не тільки для українця, а й для всякого іншого мовлянина терміни, як ґеноцидія, кебернетика, ґілд-театр, лінгафон, вітаїзм, акмеїзм тощо, що їх у попередніх словниках цього типу не знайти. Автор визнає, що таких нових запозичень у цім словнику ще далеко не досить, не пощастило бо повністю використати хоча б еміграційну сучасну пресу, літературу - мистецьку й наукову. Брак таких українських лексичних довідників, як енциклопедичний словник типу ЛяРусса чи хоча б німецького Кнаурса (1949), а також словників: політичного, філософічного й інших вузько-спеціяльних словників підносить значіння словника чужомовних слів, що може дати мінімальну орієнтацію в поняттях з усіх галузей людського знання, оскільки наукова термінологія в українській мові чужомовного походження. Тим то відмінно від попередніх словників цього типу, що надавали переваги лексиці гуманітарного циклу, в цьому словнику має місце також по змозі ширше й лексика з усіх галузей науки, Знайде тут поживу і лікар, і інженер, і студент будь-якого фаху, і політичний чи партійний діяч, як також журналіст, письменник, редактор і кожний читач. В умовах еміграційних труднощів авторові довелося виступити в даному разі і в ролі видавця та друкаря на власних засобах виробництва, придбаних за здобуті фізичною працею кошти.