Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних
наук.
Спеціальність: 12.00.04 – господарське право, господарсько-процесуальне право.
Науковий консультант: Подцерковний Олег Петрович - доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України.
Одеса – 2015. Актуальність теми. Розвиток сучасного суспільства не можливий без належного функціонування та випереджального розвитку капітального будівництва, адже воно створює матеріальну основу як для сталого функціонування господарського комплексу країни, так і для підвищення рівня та якості життя населення. Світовий досвід підтверджує здатність будівельної галузі буди інструментом подолання кризових явищ у економіці, оскільки вона має здатність до забезпечення мультиплікативного ефекту у суміжних галузях і, як наслідок, створення необхідних умов зростання економіки країни в цілому. Також при виваженому державному підході капітальне будівництво може виступати інструментом проведення державною практичних заходів структурно-галузевої, інвестиційної, амортизаційної, екологічної, соціальної політики у інших сферах. Європейський вектор розвитку, який обрало українське суспільство та держава, вимагає створення відповідних механізмів забезпечення сталого розвитку території нашої країни, зокрема населених пунктів, як частини європейського простору, а також швидкої інтеграції вітчизняної економіки у економіку ЄС, що вимагає забезпечення її розвитку згідно відповідних міжнародних стандартів. За таких умов капітальне будівництво є з одного боку об’єктом для впровадження відповідних державних заходів, а з іншого має бути інструментом, за допомогою якого відбувається вирішення таких завдань розвитку.
На рівні кодифікованого акту господарського законодавства будівельна економічна політика визнана складовою структурно-галузевої політики, щодо якої держава здійснює відносно самостійний комплекс заходів стимулюючого впливу. Проте, не зважаючи на високу фактичну значущість капітального будівництва та констатації цього у господарському законодавстві, можемо спостерігати відсутність чіткої стратегічної державної економічної політики, спрямованої на забезпечення випереджального інноваційно-індустріального розвитку будівельного комплексу. Основні фонди вітчизняних будівельних підприємств є зношеними, а підприємницька діяльність у сфері будівництва залишається переважно збитковою, що не дозволяє проводити їх оновлення. З іншого боку спостерігається високий рівень трансакційних витрат будівельних підприємств, обумовлений не в останню чергу недосконалістю правового регулювання у містобудівельній сфері, непрозорістю виділення земельних ділянок для будівництва, складністю ліцензійних, дозвільних процедур у будівництві. Відтак, капітальне будівництво у тому стані, в якому воно знаходиться зараз, не здатне на практиці вирішувати завдання, що постають перед ним у зв’язку з сучасними тенденціями та викликами. В той же час, необхідно врахувати, що навіть у скрутних кризових умовах, за практично відсутності державної підтримки, підприємствами галузі забезпечувалось будівництво нових та підтримання у експлуатаційному стані раніше збудованих будівель та споруд, виконувались практично всі основні види будівельних робіт, запроваджувались нові технології будівельних робіт та було збережено кваліфіковані кадри. З урахуванням цього можна констатувати нереалізований потенціал функціонування будівельної галузі на рівні стандартів ЄС.
Для випереджального розвитку капітального будівництва необхідним є проведення державою відповідної економічної будівельної політики, спрямованої на початковому етапі на відновлення потенціалу будівельної галузі, а згодом на його розвиток як сучасної інноваційно-індустріальної господарської системи, здатної органічно інтегруватись у європейську та світову економіку. В господарсько-правовій доктрині накопичено значний юридично-технічний інструментарій, що здатен виконувати завдання забезпечення оптимізації капітального будівництва, проте не всі правові інструменти є доцільними для використання у кризових умовах, що обумовлює необхідність пошуку найбільш ефективних на сучасному етапі господарсько-правових засобів оптимізаційного впливу.
Дослідження господарсько-правової оптимізації капітального будівництва обумовлено не тільки практичними потребами, але і необхідністю розвитку теорії господарсько-правових засобів, розуміння їх місця у правовому забезпеченні проведення державної політики, їх системного застосування. У цьому зв’язку становлення спеціального напряму господарсько-правових досліджень, націлених на виявлення особливостей регулювання відносин у сфері капітального будівництва, забезпечує теоретичну актуальність дослідження.
Проблеми правового регулювання будівельних відносин у сучасній Україні досліджували із цивілістичних позицій В.М. Коссак (1991), Н.С. Кузнєцова (1993), С. В. Сеник (2006), 1.1. Банасевич (2007), А.Б. Гриняк (2013), М.С. Біленко (2013) та деякі інші. У господарсько-правовій літературі окремі питання будівельної сфери порушували В.В. Луць, О. П. Віхров, Г. М. Гриценко, О. О. Квасніцька, Н. В. Трофуненко та ін. Проте комплексно проблеми розвитку капітального будівництва не розглядалися. Нерозв’язаними залишаються питання про напрями впровадження державно-правових заходів з інтеграції вітчизняної будівельної галузі в економіку ЄС. Ці обставини й детермінують актуальність теми, обраної для дослідження.
Об’єктом дослідження є механізм господарсько-правового регулювання у галузі будівництва.
Предметом дослідження є господарсько-правові засоби оптимізації капітального будівництва на сучасному етапі розвитку Україні. Зміст:
Вступ
Загально-теоритичні підходи до оптимплційного впливу господарського права на капітальне будівництво
Розвиток будівельної галузі як напрям економічної політики держави
Основні державні правові цілі та завдання оптимізації капітального будівництва на сучасному етапі
Господарсько-правові засоби впливу на капітальне будівництво
Висновки до розділу Оптимізаційний вплив господарсько-правових засобів на сферу капітального будівництва як складової містобудування
Ґенеза державного регулювання містобудування та капітального
будівництва
Економіко-правова характеристика капітального будівництва
Господарсько-правові відносини каптіального будівництва в системі
містобудування
Оптимізація земельно-правових відносин в містобудуванні як основа розвитку капітального будівництва
Висновки до розділу Перспективні господарсько-правові засоби державного впливу на сферу капітального будівництва
Зарубіжний досвід організації державного регулювання капітального будівництва
Господарсько-правове забезпечення програмності у розвитку капітального
будівництва
Господарсько-правове забезпечення залучення інвестицій у капітальне будівництво
Оптимізація дозвільних процедуру капітальному будівництві
Висновки до розділу Характеристика окремих господрасько-правових засобів оптимізації діяльності будівельних підприємств
Вдосконалення нормативно-правового регулювання договірних підрядних відносин у капітальному будівництві як засіб його непрямої державної підтримки
Договори аутсорсінгу та аутстафінгу як господарсько-правові засоби зниження трансакційних витрат будівельних підприємств
Адаптація актів технічного регулювання капітального будівництва як напрям господарсько-правової оптимізації
Висновки до розділу Висновки
Список використаних джерел
Спеціальність: 12.00.04 – господарське право, господарсько-процесуальне право.
Науковий консультант: Подцерковний Олег Петрович - доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України.
Одеса – 2015. Актуальність теми. Розвиток сучасного суспільства не можливий без належного функціонування та випереджального розвитку капітального будівництва, адже воно створює матеріальну основу як для сталого функціонування господарського комплексу країни, так і для підвищення рівня та якості життя населення. Світовий досвід підтверджує здатність будівельної галузі буди інструментом подолання кризових явищ у економіці, оскільки вона має здатність до забезпечення мультиплікативного ефекту у суміжних галузях і, як наслідок, створення необхідних умов зростання економіки країни в цілому. Також при виваженому державному підході капітальне будівництво може виступати інструментом проведення державною практичних заходів структурно-галузевої, інвестиційної, амортизаційної, екологічної, соціальної політики у інших сферах. Європейський вектор розвитку, який обрало українське суспільство та держава, вимагає створення відповідних механізмів забезпечення сталого розвитку території нашої країни, зокрема населених пунктів, як частини європейського простору, а також швидкої інтеграції вітчизняної економіки у економіку ЄС, що вимагає забезпечення її розвитку згідно відповідних міжнародних стандартів. За таких умов капітальне будівництво є з одного боку об’єктом для впровадження відповідних державних заходів, а з іншого має бути інструментом, за допомогою якого відбувається вирішення таких завдань розвитку.
На рівні кодифікованого акту господарського законодавства будівельна економічна політика визнана складовою структурно-галузевої політики, щодо якої держава здійснює відносно самостійний комплекс заходів стимулюючого впливу. Проте, не зважаючи на високу фактичну значущість капітального будівництва та констатації цього у господарському законодавстві, можемо спостерігати відсутність чіткої стратегічної державної економічної політики, спрямованої на забезпечення випереджального інноваційно-індустріального розвитку будівельного комплексу. Основні фонди вітчизняних будівельних підприємств є зношеними, а підприємницька діяльність у сфері будівництва залишається переважно збитковою, що не дозволяє проводити їх оновлення. З іншого боку спостерігається високий рівень трансакційних витрат будівельних підприємств, обумовлений не в останню чергу недосконалістю правового регулювання у містобудівельній сфері, непрозорістю виділення земельних ділянок для будівництва, складністю ліцензійних, дозвільних процедур у будівництві. Відтак, капітальне будівництво у тому стані, в якому воно знаходиться зараз, не здатне на практиці вирішувати завдання, що постають перед ним у зв’язку з сучасними тенденціями та викликами. В той же час, необхідно врахувати, що навіть у скрутних кризових умовах, за практично відсутності державної підтримки, підприємствами галузі забезпечувалось будівництво нових та підтримання у експлуатаційному стані раніше збудованих будівель та споруд, виконувались практично всі основні види будівельних робіт, запроваджувались нові технології будівельних робіт та було збережено кваліфіковані кадри. З урахуванням цього можна констатувати нереалізований потенціал функціонування будівельної галузі на рівні стандартів ЄС.
Для випереджального розвитку капітального будівництва необхідним є проведення державою відповідної економічної будівельної політики, спрямованої на початковому етапі на відновлення потенціалу будівельної галузі, а згодом на його розвиток як сучасної інноваційно-індустріальної господарської системи, здатної органічно інтегруватись у європейську та світову економіку. В господарсько-правовій доктрині накопичено значний юридично-технічний інструментарій, що здатен виконувати завдання забезпечення оптимізації капітального будівництва, проте не всі правові інструменти є доцільними для використання у кризових умовах, що обумовлює необхідність пошуку найбільш ефективних на сучасному етапі господарсько-правових засобів оптимізаційного впливу.
Дослідження господарсько-правової оптимізації капітального будівництва обумовлено не тільки практичними потребами, але і необхідністю розвитку теорії господарсько-правових засобів, розуміння їх місця у правовому забезпеченні проведення державної політики, їх системного застосування. У цьому зв’язку становлення спеціального напряму господарсько-правових досліджень, націлених на виявлення особливостей регулювання відносин у сфері капітального будівництва, забезпечує теоретичну актуальність дослідження.
Проблеми правового регулювання будівельних відносин у сучасній Україні досліджували із цивілістичних позицій В.М. Коссак (1991), Н.С. Кузнєцова (1993), С. В. Сеник (2006), 1.1. Банасевич (2007), А.Б. Гриняк (2013), М.С. Біленко (2013) та деякі інші. У господарсько-правовій літературі окремі питання будівельної сфери порушували В.В. Луць, О. П. Віхров, Г. М. Гриценко, О. О. Квасніцька, Н. В. Трофуненко та ін. Проте комплексно проблеми розвитку капітального будівництва не розглядалися. Нерозв’язаними залишаються питання про напрями впровадження державно-правових заходів з інтеграції вітчизняної будівельної галузі в економіку ЄС. Ці обставини й детермінують актуальність теми, обраної для дослідження.
Об’єктом дослідження є механізм господарсько-правового регулювання у галузі будівництва.
Предметом дослідження є господарсько-правові засоби оптимізації капітального будівництва на сучасному етапі розвитку Україні. Зміст:
Вступ
Загально-теоритичні підходи до оптимплційного впливу господарського права на капітальне будівництво
Розвиток будівельної галузі як напрям економічної політики держави
Основні державні правові цілі та завдання оптимізації капітального будівництва на сучасному етапі
Господарсько-правові засоби впливу на капітальне будівництво
Висновки до розділу Оптимізаційний вплив господарсько-правових засобів на сферу капітального будівництва як складової містобудування
Ґенеза державного регулювання містобудування та капітального
будівництва
Економіко-правова характеристика капітального будівництва
Господарсько-правові відносини каптіального будівництва в системі
містобудування
Оптимізація земельно-правових відносин в містобудуванні як основа розвитку капітального будівництва
Висновки до розділу Перспективні господарсько-правові засоби державного впливу на сферу капітального будівництва
Зарубіжний досвід організації державного регулювання капітального будівництва
Господарсько-правове забезпечення програмності у розвитку капітального
будівництва
Господарсько-правове забезпечення залучення інвестицій у капітальне будівництво
Оптимізація дозвільних процедуру капітальному будівництві
Висновки до розділу Характеристика окремих господрасько-правових засобів оптимізації діяльності будівельних підприємств
Вдосконалення нормативно-правового регулювання договірних підрядних відносин у капітальному будівництві як засіб його непрямої державної підтримки
Договори аутсорсінгу та аутстафінгу як господарсько-правові засоби зниження трансакційних витрат будівельних підприємств
Адаптація актів технічного регулювання капітального будівництва як напрям господарсько-правової оптимізації
Висновки до розділу Висновки
Список використаних джерел