Народні пісні. Збірка

Укладач навідомий.
Харків: Книгоспілка, 1927. - 84 с. Зміст.
Пісня про Мельннчука, Шеремету і Цепна.
В Царгороді на риночку.
Гей, був у Січі старий козак на прізвище Чалий.
Ой, з-за гори чорна хмара встала .
Ой, у полі край дороги.
Ой. на горі та женці жнуть.
Ой. полети, галко.
Там. де Ятрань.
Гомін, гомін по діброві.
Ой, що-ж бо то та й за ворон.
Ой. у полі билинонька.
Ой, на горі вогонь горить.
Віє вітер, віє буйний.
Тихо, тихо Дунай воду несе.
Ой. у лузі та ще й при березі.
Гей, нуте, хлопці, славні, молодці .
Та не журь мене.
Стоїть явір над водою.
Хата моя рубленая.
Козаченько впився.
Ой, горе тій чайці.
Ой, я нещасний.
Пряля.
Ой, вийду я на вулицю .
Ой, зацвіла червона калина.
Віють вітри, віють буйні.
Ой, з-за гори, ой, та з-за лиману.
Над річкою бережком.
Козак виїжджає.
Чогось мені не легко.
Ой, гиля, гиля.
Лугом іду, коня веду.
Ой, коню, мій коню.
Ой, не світи місяченьку.
В кінці греблі шумлять верби.
Ой, ходила дівчина бережком.
Ой, піду я до млина.
Чи я в лузі не калина була.
Ой, за гаєм, гаєм.
Ой, на горі ячмінь.
У сусіда хата біла.
Повій, вітре, на Вкраїну.
Ой, там за Дунаєм.
Ой, коли б той вечір.
Викопаю криниченьку.
Тече річка невеличка.
Ой. у полі озеречко.
Чи це-ж тая криниченька.
Сонце низенько.
Добрий вечір, дівчино.
Пливе човен, води повен.
Зоре моя вечірняя.
Приїхали три козаки.
На городі калинонька.
Їхав козак за Дунай . .
Закувала та сива зозуля.
Реве та стогне.
Де ти бродиш, моя доле.
Час, додому час.
Гей, не дивуйте.
Максим козак Залізняк.
Вийшли в поле косарі.
Ой, Морозе, Морозеньку.
Ой, на горі, ромен цвіте.
Засвистали козаченьки.
Та нема в світі гірш нікому.
Зібралися всі бурлаки.
Та нема гірш нікому, як тій сиротині . . .
Налетіли журавлі.
Ой, пущу я кониченька.
За нашою слободою.
Ой, дівчина-горлиця.
Біду собі купила.
Гуляв чумак на риночку.
Ой устану я в понеділок.
Козаченька молодого.
Не ходила на вулицю .
Дозволь мені мати.
Дівка в сінях стояла.
Пішла мати на село.