Київ: Євшан-Зілля, 2007. — 640 c.
"Українська індоаріка"— третя книжка відомого сходознавця-індолога,
присвячена українсько-індоіранським мовним, етнічним, історичним,
міфологічним і фольклорним зв'язкам.
Як і в попередніх двох книжках ("Таємниці розкриває санскрит" та
"Індоарійські таємниці України"), широке залучення індійського,
іранського, балтійського й слов'янського фактографічного й
культурологічного матеріалу дозволило дослідникові по-новому
осмислити й пояснити низку важливих для вітчизняної історії
етнонімів і назв, скіфських царських і слов'янських князівських
імен, важливих термінів і реалій.
Новим є розділ "Слов'янська індоаріка". Накопичені
українсько-індоарійські паралелі дозволили перекинути містки з
України до сусідніх слов'янських народів і по-новому витлумачити
давні, але й досі загадкові назви — польські Вісла й Варшава,
чеське Острава й словенське Мулява, ім'я засновника Першої
Болгарської держави, народженого в Україні, — Аспарух.
Книжка щедро насичена цікавим, пізнавальним матеріалом і засвідчує,
що українська мова й духовна культура сягають тисячолітніх часових
глибин, а українська історія творилася разом з історією найдавніших
цивілізацій світу.