К.: Академвидав, 2006. — 96 с. — ISBN 966-8226-32-1.
У книжці зроблено спробу розглянути творчість І. Франка з позиції
належності її до новітньої (модерної) епохи в українській
літературі, зокрема до найранішого етапу українського модернізму.
Спростовується теза про те, що він є останнім з великих українських
реалістів. Автор переконує, що тяжінням до модерністських стилів
позначена майже вся творчість письменника (збірка «Зів’яле листя»,
філософські поеми «Мойсей», «Смерть Каїна», «Пророк», роман
«Перехресні стежки», повість «Для домашнього вогнища», оповідання
«Сойчине крило» та ін.). В окремих прозових творах І. Франко
використав й особливості такого передмодерністського стилю, як
натуралізм.
Видання буде актуальним для фахівців-філологів, студентів гуманітарного профілю, вчителів і всіх небайдужих до українського художнього слова. Творчі дискомфорти перехідної доби
Проза: «реальний» натуралізм і неоромантизм як передмодернізм
Поезія: модернізація форми, поліфонія філософських символів
Драматургія: фройдівська психоаналітика, романтично-барокові візії як вияви творчого модернізму
Свідоме й інтуїтивне: єдність протистоянь
Видання буде актуальним для фахівців-філологів, студентів гуманітарного профілю, вчителів і всіх небайдужих до українського художнього слова. Творчі дискомфорти перехідної доби
Проза: «реальний» натуралізм і неоромантизм як передмодернізм
Поезія: модернізація форми, поліфонія філософських символів
Драматургія: фройдівська психоаналітика, романтично-барокові візії як вияви творчого модернізму
Свідоме й інтуїтивне: єдність протистоянь