Киев: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2013. – 446 с.
На украинском и русском языках.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Наукове
видання «Мова і культура» засноване у 1992 році.
Філософія мови і культури
О. Синявська. Комерційна номінація в філософському аспекті (на матеріалі сучасних російських неймів).
Н. Марченко. Людина і суспільство: відповідальність сучасної науки перед людиною – «горизонт майбутнього».
А. Жегало. Трансформационная семантика мотива чудесного в духовных стихах.
А. Панищев. Концепт «личность» в культуре православного христианства. Психологія мови і культури
О. Загородня. Система оцінювання конотативного елементу асоціацій та асоціативних зв’язків. Мова сучасного мистецтва
С. Маценка. «Про жіночне в людині»: проблема впливу Ріхарда Ваґнера в романі «Верді. Роман опери» Франца Верфеля. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту
В. Коваль. Сказка «Репка»: лингвокультурологический анализ.
Е. Зубков. Возможность анализа словоупотреблений в русском уголовном дискурсе на основе песенного творчества.
Е. Гаврюшина. О значимости спортивного дискурса в современной лингвистике.
Ю. Капак Гендерно маркована ідіоматична репрезентація праці, професійної діяльності у сучасному німецькомовному дискурсі.
C. Лещак. Иронические смысловые трансформации прецедентных текстов в песнях Бориса Гребенщикова.
О. Лілова. Алегорична антиномія «пороки-чесноти» як ідейно-стуктурна основа мораліте (на матеріалі п´єси Генрі Медволла «Природа»).
О. Мисик. Фітоморфна та зооморфна моделі тропів у поетичних текстах І. Калинця.
И. Меньшиков. Собственное имя и апеллятив как компоненты номинирующей конструкции.
Н. Михальчук. Лінгвістичні особливості поезії американського романтизму (на прикладі творів Філіпа Морена Френо).
И. Руцинская. Репрезентация городского пространства в контексте туристских практик.
О. Мудрик-Іванець. Лексико-семантична група слів на позначення червоного кольору в «Любовних елегіях» Публія Овідія Назона.
Т. Семашко. Колоративи у наївній картині кольору українського етносу.
О. Шум’яцька. Комунікативна ситуація вибачення. Міжкультурна комунікація
О. Данилевська. Топоніми-концепти Франції та України у художній літературі (порівняно зі ЗМІ).
В. Головань. Прагматичні аспекти комунікації європейського парламенту. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії
Ю. Мишина. Социокультурный аспект нового слова (на материале неологизмов-существительных современного английского языка).
С. Мухин. Калькированная фразеология и стиль (на материале английского языка).
И. Гомонова. Русские и белорусские паремии с компонентом «наш + антропоним».
С. Барбук. Некоторые особенности русского ударения.
Н. Кірносова. Фонетик китайського ієрогліфа як вказівник на значення.
Н. Бубнова. Принадлежность к региону как фактор формирования краеведческих ономастических фоновых знаний.
Л. Глухова. Фреймова структура концепту education в сучасній англійській мові.
О. Болдырева. Английский язык как механизм интеграции иммигрантов в социокультурное поле Великобритании.
Н. Лапицкая. Тематические группы русских мифонимов, отражённых в диалектных словарях.
О. Мельник. Первинні вигуки як об’єкт лінгвістичного дослідження.
Н. Лиса, Т. Янкова. Деякі особливості сучасних англомовних запозичень у сфері економічної лексики.
В. Пономаренко. Слов’янська етноніміка і явище деонімізації.
П. Воробець. Лексико-семантична група ольфактивних прикметників сучасної німецької мови.
О. Гайда. Кодифікація прийменника в українських граматиках XVI–XVII ст. Мова і засоби масової комунікації
О. Беззубова. Особливості технічно-опосередкованого комунікативного простору смс-комунікації (на матеріалі текстів німецькомовних смс-повідомлень).
Н. Акімова. Вплив особливостей мови інтернету на варіативність інтерпретації текстів сайтів новин.
А. Кісельова. Теледискурс: кореляція мовленнєвих дій та іміджу ведучого.
О. Паньчак. Номинация коммуникантов в виртуальном пространстве интернета: норма и стереотип.
М. Белянкина. Специфика функционирования языкового знака в интернет-дискурсе.
Т. Свистун. Лингвистический статус интернет-коммуникации. Художня література в контексті культури
Е. Соловьева. Художественное своеобразие арабоязычной литературной традиции Судана (на материале развития жанра «малой» прозы 50-70 гг. ХХ в.).
Е. Белинская. Образы шолоховских героинь в контексте славянского язычества (на материале романа-эпопеи «Тихий Дон»).
I. Grigorieva. The seriousness of comedy in Pygmalion and Galatea by W.S. Gilbert.
О. Ванденко Горизонт літературного сподівання в художній біографії Ф. Еберсбаха «Кароліна».
Е. Казакова. Подтекст как средство активизации читательской деятельности в рассказе А. Платонова «Неизвестный цветок».
М. Война. Наративний лабіринт у творах Цань Сюе як інтерпретація смислових парадоксів Х.Л. Борхеса.
В. Боровко. Личность и творчество Леси Украинки в интерпретации Владимира Короткевича.
О. Погребняк. Художнє осмислення географічного образу України у творах Марії Стрийової.
А. Колесник. Тематичні напрямки єврейського дискурсу в художній прозі Івана Франка.
Е. Ластовина. Украинское пространство в художественных произведениях Л.В. Шевченко.
М. Міресашвілі. Параболічна поетика та мiф у романі ХХ ст.
К. Кондратенко. Образ Італії у подорожніх нарисах А. Г. Матоша та Я. Поліча Камова.
К. Лотоцька. Макс Бірбом і Герберт Веллс: творчість у дзеркалі пародії.
Т. Михайлова. Проза Андрія Платонова та Василя Стуса: до проблеми семантики ключових образів (на матеріалі повісті А. Платонова «Котлован» та сценарію В. Стуса «Ожидание»).
А. Новосельцева. Эссеистское направление художественной интерпретации истории в белорусской прозе конца ХХ в.
Ю. Мирошниченко. Ілюзія / реальність в романі Д. Мітчела «Сон № 9».
О. Палій. Проблема еміграції у художній творчості (на матеріалі романів Мілана Кундери).
Т. Рахуба. Жанровые особенности незавершенных поэм («Егорушка», «Певица», «Автобус») М. Цветаевой.
И. Подавылова. Структура романа Леонида Гиршовича «Вий», вокальный цикл Шуберта на слова Гоголя».
Н. Колтакова. Лінгвокультурема «прозорості» в художніх світах Б. І. Антонича та В’яч. Іванова.
С. Панцьо, Л. Вакарюк. Образ війни у жовнірських піснях (на матеріалі лемківської пісні).
А.Роговская, А.Роговский. Автобиографические черты в образах главных героев исторической прозы Ю. Тынянова. Теорія і практика перекладу
О. Волченко, І. Лощенова. особливості перекладу англійських синтаксичних конструкцій вторинної предикації українською мовою.
М. Гриценко. Кроскультурні ядрові семантичні структури в перекладі.
Л. Макаренко. Відтворення в українському художньому перекладі іспанської каузативної конструкції hacer+infinitivo.
Л. Пишна. Міжкультурний аспект перекладу фразеологізмів. Культурологічний підхід до викладання мови і літератури
С. Дьячук. Орфоепічні помилки в мовленні студентів технічних спеціальностей.
Н. Кушнир. Особенности изучения несклоняемых имен в системе русского языка в иностранной аудитории.
E. Попова. Межкультурная коммуникация и обучение английскому языку студентов неязыковых специальностей.
Е. Слюнина. Информационно-коммуникационные средства обучения как неотъемлемая составляющая личностно-ориентированного подхода.
О. Синявська. Комерційна номінація в філософському аспекті (на матеріалі сучасних російських неймів).
Н. Марченко. Людина і суспільство: відповідальність сучасної науки перед людиною – «горизонт майбутнього».
А. Жегало. Трансформационная семантика мотива чудесного в духовных стихах.
А. Панищев. Концепт «личность» в культуре православного христианства. Психологія мови і культури
О. Загородня. Система оцінювання конотативного елементу асоціацій та асоціативних зв’язків. Мова сучасного мистецтва
С. Маценка. «Про жіночне в людині»: проблема впливу Ріхарда Ваґнера в романі «Верді. Роман опери» Франца Верфеля. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту
В. Коваль. Сказка «Репка»: лингвокультурологический анализ.
Е. Зубков. Возможность анализа словоупотреблений в русском уголовном дискурсе на основе песенного творчества.
Е. Гаврюшина. О значимости спортивного дискурса в современной лингвистике.
Ю. Капак Гендерно маркована ідіоматична репрезентація праці, професійної діяльності у сучасному німецькомовному дискурсі.
C. Лещак. Иронические смысловые трансформации прецедентных текстов в песнях Бориса Гребенщикова.
О. Лілова. Алегорична антиномія «пороки-чесноти» як ідейно-стуктурна основа мораліте (на матеріалі п´єси Генрі Медволла «Природа»).
О. Мисик. Фітоморфна та зооморфна моделі тропів у поетичних текстах І. Калинця.
И. Меньшиков. Собственное имя и апеллятив как компоненты номинирующей конструкции.
Н. Михальчук. Лінгвістичні особливості поезії американського романтизму (на прикладі творів Філіпа Морена Френо).
И. Руцинская. Репрезентация городского пространства в контексте туристских практик.
О. Мудрик-Іванець. Лексико-семантична група слів на позначення червоного кольору в «Любовних елегіях» Публія Овідія Назона.
Т. Семашко. Колоративи у наївній картині кольору українського етносу.
О. Шум’яцька. Комунікативна ситуація вибачення. Міжкультурна комунікація
О. Данилевська. Топоніми-концепти Франції та України у художній літературі (порівняно зі ЗМІ).
В. Головань. Прагматичні аспекти комунікації європейського парламенту. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії
Ю. Мишина. Социокультурный аспект нового слова (на материале неологизмов-существительных современного английского языка).
С. Мухин. Калькированная фразеология и стиль (на материале английского языка).
И. Гомонова. Русские и белорусские паремии с компонентом «наш + антропоним».
С. Барбук. Некоторые особенности русского ударения.
Н. Кірносова. Фонетик китайського ієрогліфа як вказівник на значення.
Н. Бубнова. Принадлежность к региону как фактор формирования краеведческих ономастических фоновых знаний.
Л. Глухова. Фреймова структура концепту education в сучасній англійській мові.
О. Болдырева. Английский язык как механизм интеграции иммигрантов в социокультурное поле Великобритании.
Н. Лапицкая. Тематические группы русских мифонимов, отражённых в диалектных словарях.
О. Мельник. Первинні вигуки як об’єкт лінгвістичного дослідження.
Н. Лиса, Т. Янкова. Деякі особливості сучасних англомовних запозичень у сфері економічної лексики.
В. Пономаренко. Слов’янська етноніміка і явище деонімізації.
П. Воробець. Лексико-семантична група ольфактивних прикметників сучасної німецької мови.
О. Гайда. Кодифікація прийменника в українських граматиках XVI–XVII ст. Мова і засоби масової комунікації
О. Беззубова. Особливості технічно-опосередкованого комунікативного простору смс-комунікації (на матеріалі текстів німецькомовних смс-повідомлень).
Н. Акімова. Вплив особливостей мови інтернету на варіативність інтерпретації текстів сайтів новин.
А. Кісельова. Теледискурс: кореляція мовленнєвих дій та іміджу ведучого.
О. Паньчак. Номинация коммуникантов в виртуальном пространстве интернета: норма и стереотип.
М. Белянкина. Специфика функционирования языкового знака в интернет-дискурсе.
Т. Свистун. Лингвистический статус интернет-коммуникации. Художня література в контексті культури
Е. Соловьева. Художественное своеобразие арабоязычной литературной традиции Судана (на материале развития жанра «малой» прозы 50-70 гг. ХХ в.).
Е. Белинская. Образы шолоховских героинь в контексте славянского язычества (на материале романа-эпопеи «Тихий Дон»).
I. Grigorieva. The seriousness of comedy in Pygmalion and Galatea by W.S. Gilbert.
О. Ванденко Горизонт літературного сподівання в художній біографії Ф. Еберсбаха «Кароліна».
Е. Казакова. Подтекст как средство активизации читательской деятельности в рассказе А. Платонова «Неизвестный цветок».
М. Война. Наративний лабіринт у творах Цань Сюе як інтерпретація смислових парадоксів Х.Л. Борхеса.
В. Боровко. Личность и творчество Леси Украинки в интерпретации Владимира Короткевича.
О. Погребняк. Художнє осмислення географічного образу України у творах Марії Стрийової.
А. Колесник. Тематичні напрямки єврейського дискурсу в художній прозі Івана Франка.
Е. Ластовина. Украинское пространство в художественных произведениях Л.В. Шевченко.
М. Міресашвілі. Параболічна поетика та мiф у романі ХХ ст.
К. Кондратенко. Образ Італії у подорожніх нарисах А. Г. Матоша та Я. Поліча Камова.
К. Лотоцька. Макс Бірбом і Герберт Веллс: творчість у дзеркалі пародії.
Т. Михайлова. Проза Андрія Платонова та Василя Стуса: до проблеми семантики ключових образів (на матеріалі повісті А. Платонова «Котлован» та сценарію В. Стуса «Ожидание»).
А. Новосельцева. Эссеистское направление художественной интерпретации истории в белорусской прозе конца ХХ в.
Ю. Мирошниченко. Ілюзія / реальність в романі Д. Мітчела «Сон № 9».
О. Палій. Проблема еміграції у художній творчості (на матеріалі романів Мілана Кундери).
Т. Рахуба. Жанровые особенности незавершенных поэм («Егорушка», «Певица», «Автобус») М. Цветаевой.
И. Подавылова. Структура романа Леонида Гиршовича «Вий», вокальный цикл Шуберта на слова Гоголя».
Н. Колтакова. Лінгвокультурема «прозорості» в художніх світах Б. І. Антонича та В’яч. Іванова.
С. Панцьо, Л. Вакарюк. Образ війни у жовнірських піснях (на матеріалі лемківської пісні).
А.Роговская, А.Роговский. Автобиографические черты в образах главных героев исторической прозы Ю. Тынянова. Теорія і практика перекладу
О. Волченко, І. Лощенова. особливості перекладу англійських синтаксичних конструкцій вторинної предикації українською мовою.
М. Гриценко. Кроскультурні ядрові семантичні структури в перекладі.
Л. Макаренко. Відтворення в українському художньому перекладі іспанської каузативної конструкції hacer+infinitivo.
Л. Пишна. Міжкультурний аспект перекладу фразеологізмів. Культурологічний підхід до викладання мови і літератури
С. Дьячук. Орфоепічні помилки в мовленні студентів технічних спеціальностей.
Н. Кушнир. Особенности изучения несклоняемых имен в системе русского языка в иностранной аудитории.
E. Попова. Межкультурная коммуникация и обучение английскому языку студентов неязыковых специальностей.
Е. Слюнина. Информационно-коммуникационные средства обучения как неотъемлемая составляющая личностно-ориентированного подхода.