Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
сільськогосподарських наук
Робота виконана в Інституті захисту рослин Української академії аграрних наук
Київ, 2005 — 19 с.
06.01.11 – фітопатологія
Наукова новизна результатів досліджень. Визначено, що плямистості листя ярого ячменю в зоні Полісся України викликаються збудниками Bipolaris sorokiniana, Drechslera teres, Drechslera graminea, Rhynchosporium graminicola. Відмічено, що домінуючим збудником був Bipolaris sorokiniana, поширення якого складало – 75,2%, а розвиток – 33,0%, дещо менші показники, відповідно – 20,0% і 13,6%, у патогена Drechslera teres. Фітопатогени Drechslera graminea і Rhynchosporium graminicola зустрічались рідко з незначним розвитком хвороби.
Вперше встановлено наявність кореляційного зв’язку між гідротермічним коефіцієнтом (ГТК) квітня й показниками поширення і розвитку темно-бурої та сітчастої плямистостей. Розроблено моделі строків появи сітчастої та темно-бурої хвороб в залежності від погодних умов квітня.
Визначено шкідливість основних видів збудників плямистостей листя. Встановлено, що коефіцієнт шкідливості на природному фоні за максимального (90%) ураження темно-бурою плямистістю становив 19,1%, сітчастою – 21,3%.
В умовах in vitro виявлено високу фунгітоксичність препаратів Альто супер 330 ЕС, к.е., Тілт 250 ЕС, к.е. та Колосаль, к.е. проти збудників Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres.
Робота виконана в Інституті захисту рослин Української академії аграрних наук
Київ, 2005 — 19 с.
06.01.11 – фітопатологія
Наукова новизна результатів досліджень. Визначено, що плямистості листя ярого ячменю в зоні Полісся України викликаються збудниками Bipolaris sorokiniana, Drechslera teres, Drechslera graminea, Rhynchosporium graminicola. Відмічено, що домінуючим збудником був Bipolaris sorokiniana, поширення якого складало – 75,2%, а розвиток – 33,0%, дещо менші показники, відповідно – 20,0% і 13,6%, у патогена Drechslera teres. Фітопатогени Drechslera graminea і Rhynchosporium graminicola зустрічались рідко з незначним розвитком хвороби.
Вперше встановлено наявність кореляційного зв’язку між гідротермічним коефіцієнтом (ГТК) квітня й показниками поширення і розвитку темно-бурої та сітчастої плямистостей. Розроблено моделі строків появи сітчастої та темно-бурої хвороб в залежності від погодних умов квітня.
Визначено шкідливість основних видів збудників плямистостей листя. Встановлено, що коефіцієнт шкідливості на природному фоні за максимального (90%) ураження темно-бурою плямистістю становив 19,1%, сітчастою – 21,3%.
В умовах in vitro виявлено високу фунгітоксичність препаратів Альто супер 330 ЕС, к.е., Тілт 250 ЕС, к.е. та Колосаль, к.е. проти збудників Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres.