Масюк Н. П., Костіков І. Ю. Водорості в системі органічного світу.
- Київ: Академперіодика, 2002. - 178 с.
Монографія узагальнює результати досліджень водоростей на
ультраструктурному і молекулярному рівнях, які підтвердили їх
симбіотичне походження від різних груп безбарвних гетеротрофних
організмів. В роботі критично переглянуто сучасні підходи і методи
у філогенетиці та систематиці, розглянуто основні засади теорії
ендосимбіотичного походження евкаріотичної клітини, проаналізовано
сучасні погляди на еволюцію первинних доядерних організмів,
походження і еволюцію евкаріотичної клітини-господаря,
мітохондрій
і пластид, визначено місце водоростей в сучасній системі живих організмів. Сконструйовані схеми філогенетичних зв'язків водоростей за ядерними і пластидними геномами. Підтверджено статус 16 відділів водоростей, серед яких один належить до Prokaryota (Cyanophyta), 15 - до Eukaryota (Euglenophyta, Chlorarachniophyta, Raphidophyta, Chrysophyta, Eustigmatophyta, Xanthophyta, Phaeophyta, Bacillariophyta, Dictyochophyta, Dinophyta, Haptophyta, Cryptophyia, Glaucocystophyta, Rhodophyta, Chlorophyta). Показано, що на відміну від попередніх філогенетичних схем, у сучасній системі живих організмів водорості
займають не компактне, а дифузне положення. Відзначено, що впровадження нових методів дослідження спричинило зміну парадигм у філогенетиці та систематиці, що зумовлює необхідність об'єднання зусиль ботаніків, зоологів, бактеріологів та вірусологів дія розробки концепцій основних таксономічних категорій і створення загальної системи органічного світу. Для ботаніків, зоологів, систематиків, філогенетиків, викладачів, студентів і аспіратів природничих факультетів вузів.
і пластид, визначено місце водоростей в сучасній системі живих організмів. Сконструйовані схеми філогенетичних зв'язків водоростей за ядерними і пластидними геномами. Підтверджено статус 16 відділів водоростей, серед яких один належить до Prokaryota (Cyanophyta), 15 - до Eukaryota (Euglenophyta, Chlorarachniophyta, Raphidophyta, Chrysophyta, Eustigmatophyta, Xanthophyta, Phaeophyta, Bacillariophyta, Dictyochophyta, Dinophyta, Haptophyta, Cryptophyia, Glaucocystophyta, Rhodophyta, Chlorophyta). Показано, що на відміну від попередніх філогенетичних схем, у сучасній системі живих організмів водорості
займають не компактне, а дифузне положення. Відзначено, що впровадження нових методів дослідження спричинило зміну парадигм у філогенетиці та систематиці, що зумовлює необхідність об'єднання зусиль ботаніків, зоологів, бактеріологів та вірусологів дія розробки концепцій основних таксономічних категорій і створення загальної системи органічного світу. Для ботаніків, зоологів, систематиків, філогенетиків, викладачів, студентів і аспіратів природничих факультетів вузів.