Київ: Видавництво Всеукраїнської Академії Наук, 1933. — 152 с. + LV
с. іл.
Книга присвячена дослідженню Маріупольського могильника епохи
енеоліту. Могильник був знайдений влітку 1930 року на лівому березі
Кальміуса, на околиці Маріуполя при будівництві заводу «Азовсталь».
З 10 серпня по 15 жовтня 1930 М.О. Макаренко проводив тут розкопки.
Могильник є довгою й вузькою ямою 28 метрів довжиною, шириною
близько 2 метрів й понад 1 м глибиною, у якій в один або декілька
ярусів покладено 122 поховання у випростаному стані на спині,
половина з яких засипані порошком червоної вохри. Їх супроводжує
багатий поховальний інвентар: прикраси, вирізьблені з іклів кабана,
кістки та каменю, крем'яні ножі, скребки, сокири та інші.