Висвітлено основні етапи та особливості створення виставкового
проекту для сліпих та слабозорих відвідувачів.
Організація повноцінного доступу інвалідів по зору до музею вимагає створення відповідних умов. Адаптація музейного простору може відбуватись кількома шляхами: шляхом вдосконалення постійної експозиції, створення окремих постійних або тимчасових виставок з урахуванням особливих потреб, організації виїзних екскурсій до інтернатів та на підприємства.
Сучасні екскурсії передбачають інтерактивне спілкування, за якого відвідувач має можливість заглибитись у музейне середовище і відчути себе його частиною. Все частіше створюються нетрадиційні виставки, організовуються нічні екскурсії та фольклорні фестивалі. Докладається максимум зусиль для того, щоб музей став максимально цікавим і динамічним закладом. В руслі цього процесу варто звернути увагу на проблеми забезпечення доступу до експозиції людям з особливими потребами. Останнім часом вони виявляють все більшу цікавість до музейних зібрань, але більшість українських музеїв не має відповідних умов для прийому таких відвідувачів. Особливо сильний дискомфорт відчувають люди з вадами зору через експонування предметів за вітринами, що унеможливлює знайомство з ними. Завдяки створенню особливих умов для цієї категорії екскурсантів, музей зможе стати не лише культурно-освітньою, але й реабілітаційною установою, що значно роз-:гирить сферу його діяльності.
Організація повноцінного доступу інвалідів по зору до музею вимагає створення відповідних умов. Адаптація музейного простору може відбуватись кількома шляхами: шляхом вдосконалення постійної експозиції, створення окремих постійних або тимчасових виставок з урахуванням особливих потреб, організації виїзних екскурсій до інтернатів та на підприємства.
Сучасні екскурсії передбачають інтерактивне спілкування, за якого відвідувач має можливість заглибитись у музейне середовище і відчути себе його частиною. Все частіше створюються нетрадиційні виставки, організовуються нічні екскурсії та фольклорні фестивалі. Докладається максимум зусиль для того, щоб музей став максимально цікавим і динамічним закладом. В руслі цього процесу варто звернути увагу на проблеми забезпечення доступу до експозиції людям з особливими потребами. Останнім часом вони виявляють все більшу цікавість до музейних зібрань, але більшість українських музеїв не має відповідних умов для прийому таких відвідувачів. Особливо сильний дискомфорт відчувають люди з вадами зору через експонування предметів за вітринами, що унеможливлює знайомство з ними. Завдяки створенню особливих умов для цієї категорії екскурсантів, музей зможе стати не лише культурно-освітньою, але й реабілітаційною установою, що значно роз-:гирить сферу його діяльності.