Наукове видання. — Запоріжжя: РА «Тандем-У», 2009. — 108 с. — ISBN
978-966-8985-00-3.
На основі введення до наукового обігу широкого кола письмових
джерел, в дослідженні проаналізовано історичні умови, в яких
перебувало запорозьке козацтво в цілому та окремі його гілки –
буткали, мигійці-гайдамаки, мальтизи й чорноморці – впродовж всього
XVIII століття, в тому числі в пост-січовий період своєї історії.
Розглянуто окремі аспекти політики турецького/кримського,
російського та австрійського урядів по відношенню до
запорожців.
Рекомендується науковцям, аспірантам, студентам – всім, хто цікавиться історичним минулим. Військо Запорозьке Низове у підданстві кримських ханів (1709/11 – 1734).
«Паралельні» запорозькі осередки за часів Нової Січі.
Спроби реформування та ліквідація Війська Запорозького Низового російським урядом.
Буткали: запорозькі осередки в турецьких володіннях у останній чверті XVIII століття.
Мальтизи: запорожці на австрійській службі (1785 – 1790).
Чорноморці: інституалізація військової організації колишніх запорожців у Російській імперії (1783 – 1801).
Підсумки.
Рекомендується науковцям, аспірантам, студентам – всім, хто цікавиться історичним минулим. Військо Запорозьке Низове у підданстві кримських ханів (1709/11 – 1734).
«Паралельні» запорозькі осередки за часів Нової Січі.
Спроби реформування та ліквідація Війська Запорозького Низового російським урядом.
Буткали: запорозькі осередки в турецьких володіннях у останній чверті XVIII століття.
Мальтизи: запорожці на австрійській службі (1785 – 1790).
Чорноморці: інституалізація військової організації колишніх запорожців у Російській імперії (1783 – 1801).
Підсумки.