К.: Парапан, 2002. — 296 с.
У монографії розвивається проект філософсько-антропологічного та
соціокультурного розуміння нігілізму як вчення, що компенсує
однобічність розгляду життя як позитивної присутності людини у
світі поза її альтернативами, які характеризуються єдністю “буття*’
і “ніщо ”. Аналізуються головні засади, аспекти прояву нігілізму та
його зв’язок з поняттям “ніщо”. У дослідженні визначено місце, роль
та способи здійснення нігілізму в історичному розвитку людства,
крізь призму антропологічної проблеми у філософії. Доводиться, що
нігілізм є інтеграційним виразом такого аспекту людського
світовідношсння, що дотичний до колізій людської присутності в
складі буття.
Передмова
Генеза та історико-філософська ретроспектива поняття “ніщо”
Нігілізм як вияв контроверз гуманістичних традицій
Між “філософією підозри” та догматичним оптимізмом
Бібліографія
Генеза та історико-філософська ретроспектива поняття “ніщо”
Нігілізм як вияв контроверз гуманістичних традицій
Між “філософією підозри” та догматичним оптимізмом
Бібліографія