/ Составленный В. Я. Ломиковским; Редакция и примечания Ал.
Лазаревскаго. – К., 1894. – 32 с.
З рецензії ("Горецький П. Й. Історія укр. лексикографії. К., 1963"):«Словарь малоссійской старины» В. Ломиковського Невеличка лексикографічна робота початку XIX ст. — «Словарь малороссійской старины» В. Ломиковського був складений у 1808 р., але виданий під редакцією О. Лазаревського тільки в кінці XIX ст. (К., 1894).
Рукопис цього словника мав заголовок: «О Малороссіи. О древнихъ обычаяхъ малороссійскихъ, о службі воинской и гражданской, о чинахъ и должностяхъ чиновниковъ. По алфавиту. Писано 1808 года».
Словник має 71 слово-гніздо. Майже всі слова — це назви давніх (XVII—XVIII ст.) установ на Україні, різних військових чинів (козацького війська) і т. п. До багатьох слів немає перекладів або пояснень. При інших автор пояснює їх походження (латинське, рідше — грецьке), а при деяких дається широке тлумачення, напр.:
Корона. Латинское слово вѣнецъ.
Кошъ. Сіє слово значить на татарскомъ языкѣ станъ, лагерь. Козакъ. Национальный малороссійскій воинъ.
Далі на двох сторінках говориться про походження слова козакъ.
В такому ж плані, з дуже широкими поясненнями, даються й інші слова (абшитованный, кошъ, хорунжій і т. п.).
У реєстрі словника знаходимо лише кілька слів з тодішньої живої української мови, такі, як коровай («особый хлѣбъ при свадьбѣ») (тут же автор описує, як його печуть і подають на весіллі), кобза («музыкальный инструментъ въ Малороссіи, уменьшенный отъ бандуры»), копа («мысленный денежный счетъ, подобно алтыну») та деякі інші.
Автор цього словника найбільше цікавився козацькою старовиною і сучасної мови не записував.
Тільки в поясненнях до деяких слів Ломиковський ужив кілька українських побутових слів: скраглі при слові канцелярист войсковой (тут автор пояснює, що канцеляристи «въ лѣтнее время играли въ кегли (скрагли) и мячи») і гаплик і гудзик при слові кафтан, який «носили. застегивая близъ воротника (гапликомъ) крюкомъ и (гудзикомъ) пуговицею или бляшкою».
«Словарь малороссійской старины» В. Ломиковського цікавий тим, що в ньому виявився інтерес певних верств суспільства до минулого, зокрема до часу гетьманщини на Україні."
З рецензії ("Горецький П. Й. Історія укр. лексикографії. К., 1963"):«Словарь малоссійской старины» В. Ломиковського Невеличка лексикографічна робота початку XIX ст. — «Словарь малороссійской старины» В. Ломиковського був складений у 1808 р., але виданий під редакцією О. Лазаревського тільки в кінці XIX ст. (К., 1894).
Рукопис цього словника мав заголовок: «О Малороссіи. О древнихъ обычаяхъ малороссійскихъ, о службі воинской и гражданской, о чинахъ и должностяхъ чиновниковъ. По алфавиту. Писано 1808 года».
Словник має 71 слово-гніздо. Майже всі слова — це назви давніх (XVII—XVIII ст.) установ на Україні, різних військових чинів (козацького війська) і т. п. До багатьох слів немає перекладів або пояснень. При інших автор пояснює їх походження (латинське, рідше — грецьке), а при деяких дається широке тлумачення, напр.:
Корона. Латинское слово вѣнецъ.
Кошъ. Сіє слово значить на татарскомъ языкѣ станъ, лагерь. Козакъ. Национальный малороссійскій воинъ.
Далі на двох сторінках говориться про походження слова козакъ.
В такому ж плані, з дуже широкими поясненнями, даються й інші слова (абшитованный, кошъ, хорунжій і т. п.).
У реєстрі словника знаходимо лише кілька слів з тодішньої живої української мови, такі, як коровай («особый хлѣбъ при свадьбѣ») (тут же автор описує, як його печуть і подають на весіллі), кобза («музыкальный инструментъ въ Малороссіи, уменьшенный отъ бандуры»), копа («мысленный денежный счетъ, подобно алтыну») та деякі інші.
Автор цього словника найбільше цікавився козацькою старовиною і сучасної мови не записував.
Тільки в поясненнях до деяких слів Ломиковський ужив кілька українських побутових слів: скраглі при слові канцелярист войсковой (тут автор пояснює, що канцеляристи «въ лѣтнее время играли въ кегли (скрагли) и мячи») і гаплик і гудзик при слові кафтан, який «носили. застегивая близъ воротника (гапликомъ) крюкомъ и (гудзикомъ) пуговицею или бляшкою».
«Словарь малороссійской старины» В. Ломиковського цікавий тим, що в ньому виявився інтерес певних верств суспільства до минулого, зокрема до часу гетьманщини на Україні."