Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
історичних наук за спеціальністю 07.00.09 – антропологія. — Київ:
Інститут археології НАН України, 2007. — 21 с.
У дисертації на основі комплексного вивчення антропологічного
матеріалу наведено загальну реконструкцію етнічної історії
населення Нижнього Подніпров’я напередодні монгольської експансії
та у період Золотої Орди.
Аналіз краніологічних серій Мамай Сурка, Благовіщенка, Кам’янка та Каїри показав змішаний антропологічний склад та наявність різних морфологічних типів.
Формування осілого населення Нижнього Подніпров’я відбувалось на підґрунті аланського, слов’янського, болгарського, сарматського та кочового компонентів. Міграції осілого та кочового населення простежуються як напередодні монгольської експансії, так і в період Золотої Орди з різних територій – Середнього Подніпров’я, Криму, Подоння, Поволжя та Північного Кавказу.
Виявлений значний морфологічний зв’язок між осілим населенням Нижнього Подніпров’я та українцями 17 – 19 ст. Антропологічний тип українців, особливо, східних та південних районів сформувався під впливом морфологічних типів, що репрезентують осіле населення 12 – початку 15 ст. Південної та Центральної України.
Аналіз краніологічних серій Мамай Сурка, Благовіщенка, Кам’янка та Каїри показав змішаний антропологічний склад та наявність різних морфологічних типів.
Формування осілого населення Нижнього Подніпров’я відбувалось на підґрунті аланського, слов’янського, болгарського, сарматського та кочового компонентів. Міграції осілого та кочового населення простежуються як напередодні монгольської експансії, так і в період Золотої Орди з різних територій – Середнього Подніпров’я, Криму, Подоння, Поволжя та Північного Кавказу.
Виявлений значний морфологічний зв’язок між осілим населенням Нижнього Подніпров’я та українцями 17 – 19 ст. Антропологічний тип українців, особливо, східних та південних районів сформувався під впливом морфологічних типів, що репрезентують осіле населення 12 – початку 15 ст. Південної та Центральної України.