Дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний ун-т держ.
податкової служби України. — Ірпінь, 2007. — 187 арк.+ дод.
Прийняття Конституції, демократизація суспільних відносин,
орієнтація України на вступ до Європейського співтовариства з його
стандартами та вимогами до системи управління та законодавства
зумовлюють необхідність масштабного реформування адміністративної
сфери, а також побудови взаємостосунків особи з державою на нових
засадах.
Вагомим кроком на цьому шляху є проведення адміністративної реформи, відлік якої розпочався з часу підписання Указів Президента України „Про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи від 7 липня 1997р. та „Положення про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи від 2 жовтня 1997р.
Подальша робота Державної комісії з проведення адміністративної реформи матеріалізувалась у вигляді Концепції адміністративної реформи, один із напрямків якої передбачає створення нової правової бази, що регламентуватиме державне управління в Україні. В цьому сенсі увага зверталась на процедурні питання розгляду скарг, тобто на адміністративно-процедурну діяльність, яка повинна регулюватись окремим Адміністративно-процедурним кодексом.
Для реалізації даної мети робочою групою при Міністерстві юстиції України за участю співробітників Інституту держави та права імені В.М.Корецького НАН України підготовлено проект Адміністративно- процедурного кодексу.
З огляду на все згадане вибір теми дисертаційного дослідження „Адміністративна процедура: теорія і практика застосування не є випадковим. По-перше, ґрунтовного дослідження потребує позитивна правозастосовча діяльність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в аспекті формування нових підходів і принципів їх функціонування; по-друге, виникає необхідність у визначенні на концептуальному рівні поняття „адміністративна процедура та його співвідношення з категорією „адміністративний процес; по-третє, ставиться за мету побудова публічної адміністрації, за аналогомдемократичних європейськихкраїн, з принциповим підходом до діяльності держави як регулятора відносин, а не управлінця, з подальшим розвитком інститутів, які впливають на її демократизацію та лібералізацію.
Таким чином, аналіз адміністративно-процедурної діяльності адміністративних органів в Україні та порівняльна її характеристика із зарубіжним досвідом мають важливе значення як для використання цього аналізу при реформуванні та вдосконаленні діяльності апарату виконавчої влади, так і для науки адміністративного права. Саме тому різні аспекти цього питання були і залишаються предметом наукового інтересу провідних вчених-адміністративістів в Україні: В.Б. Авер`янова, Ю.П. Битяка, О.М. Бандурко, Є.В. Додіна, І.Б.Коліушко, Н.Р. Нижник, А.О. Селіванова, В.Н. Селіванова, Г.Й. Ткач, В.В.Цвєткова, В.К. Шкарупи та інших.
Усе зазначене вище вказує на актуальність цього дисертаційного дослідження, його теоретичне та практичне значення. Зміст
Вступ
Загальна характеристика адміністративної процедури.
Поняття „адміністративна процедура та його характеристика у співвідношенні з поняттям „адміністративний процес.
Класифікація адміністративних процедур.
Висновки до розділу.
Принципи адміністративно – процедурної діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Загальноправові принципи адміністративної процедури.
Галузеві принципи адміністративно – процедурної діяльності.
Висновки до розділу.
Аналіз інституту дискреційних повноважень в аспекті реалізації адміністративної процедури.
Адміністративний розсуд: визначення поняття
Класифікація адміністративного розсуду.
Причини наявності адміністративного розсуду
Принципи та межі адміністративного розсуду.
Перспективи впровадження адміністративного розсуду в аспекті реалізації адміністративно – процедурних питань
Висновки до розділу.
Висновок.
Список використаних джерел
Вагомим кроком на цьому шляху є проведення адміністративної реформи, відлік якої розпочався з часу підписання Указів Президента України „Про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи від 7 липня 1997р. та „Положення про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи від 2 жовтня 1997р.
Подальша робота Державної комісії з проведення адміністративної реформи матеріалізувалась у вигляді Концепції адміністративної реформи, один із напрямків якої передбачає створення нової правової бази, що регламентуватиме державне управління в Україні. В цьому сенсі увага зверталась на процедурні питання розгляду скарг, тобто на адміністративно-процедурну діяльність, яка повинна регулюватись окремим Адміністративно-процедурним кодексом.
Для реалізації даної мети робочою групою при Міністерстві юстиції України за участю співробітників Інституту держави та права імені В.М.Корецького НАН України підготовлено проект Адміністративно- процедурного кодексу.
З огляду на все згадане вибір теми дисертаційного дослідження „Адміністративна процедура: теорія і практика застосування не є випадковим. По-перше, ґрунтовного дослідження потребує позитивна правозастосовча діяльність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в аспекті формування нових підходів і принципів їх функціонування; по-друге, виникає необхідність у визначенні на концептуальному рівні поняття „адміністративна процедура та його співвідношення з категорією „адміністративний процес; по-третє, ставиться за мету побудова публічної адміністрації, за аналогомдемократичних європейськихкраїн, з принциповим підходом до діяльності держави як регулятора відносин, а не управлінця, з подальшим розвитком інститутів, які впливають на її демократизацію та лібералізацію.
Таким чином, аналіз адміністративно-процедурної діяльності адміністративних органів в Україні та порівняльна її характеристика із зарубіжним досвідом мають важливе значення як для використання цього аналізу при реформуванні та вдосконаленні діяльності апарату виконавчої влади, так і для науки адміністративного права. Саме тому різні аспекти цього питання були і залишаються предметом наукового інтересу провідних вчених-адміністративістів в Україні: В.Б. Авер`янова, Ю.П. Битяка, О.М. Бандурко, Є.В. Додіна, І.Б.Коліушко, Н.Р. Нижник, А.О. Селіванова, В.Н. Селіванова, Г.Й. Ткач, В.В.Цвєткова, В.К. Шкарупи та інших.
Усе зазначене вище вказує на актуальність цього дисертаційного дослідження, його теоретичне та практичне значення. Зміст
Вступ
Загальна характеристика адміністративної процедури.
Поняття „адміністративна процедура та його характеристика у співвідношенні з поняттям „адміністративний процес.
Класифікація адміністративних процедур.
Висновки до розділу.
Принципи адміністративно – процедурної діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Загальноправові принципи адміністративної процедури.
Галузеві принципи адміністративно – процедурної діяльності.
Висновки до розділу.
Аналіз інституту дискреційних повноважень в аспекті реалізації адміністративної процедури.
Адміністративний розсуд: визначення поняття
Класифікація адміністративного розсуду.
Причини наявності адміністративного розсуду
Принципи та межі адміністративного розсуду.
Перспективи впровадження адміністративного розсуду в аспекті реалізації адміністративно – процедурних питань
Висновки до розділу.
Висновок.
Список використаних джерел