Київ: Інститут історіїї України, 1993. — 87 с. — (Історичні
зошити). — ISBN 3-7702-0665-9.
Як видно із заголовку праці, вона охоплює приблизно півстоліття — з
60-х років XIX ст. до революції 1917 р. Чому саме цей останній рік
взято за верхню цезуру досліджуваного періоду, зрозуміло і
особливих пояснень не вимагає. Щодо нижньої його цезури то тут,
очевидно, необхідні деякі уточнення. Дві основні події визначили
саме такі нижні хронологічні рамки. Перша — польське
національно-визвольне повстання 1863-1864 рр. Після поразки його
учасники зазнали жорстоких репресій. Друга обставина, яка
хронологічно зумовлює нижню рамку прийнятої періодизації, — це
великі реформи в Росії у 60-х роках, починаючи від скасування
кріпосного права. Реформи ці, як відомо, означали фактично зміну
всього соціально-економічного ладу Росії, перехід її швидкими
темпами до капіталізму, бурхливий розвиток промисловості, особливо
на півдні України, в чому поляки, особливо вихідці з Привіслінських
губерній, взяли найактивнішу участь.
Зміст:.
Політика царизму щодо польської меншини після 1863.
Демографічні процеси в середовищі поляків в Україні у 60-і — 80-і роки.
Соціальна диференціація серед поляків в українському селі.
Подальші демографічні зміни (90-і роки — початок XX ст.).
Вклад польської інтелігенції у розвиток промисловості, науки і вищої освіти в Україні.
Дослідження в галузі гуманітарних наук.
Ситуація в роки першої світової війни.
Політика царизму щодо польської меншини після 1863.
Демографічні процеси в середовищі поляків в Україні у 60-і — 80-і роки.
Соціальна диференціація серед поляків в українському селі.
Подальші демографічні зміни (90-і роки — початок XX ст.).
Вклад польської інтелігенції у розвиток промисловості, науки і вищої освіти в Україні.
Дослідження в галузі гуманітарних наук.
Ситуація в роки першої світової війни.