Стаття // Український історичний журнал. — 1998. — № 2 — С.
102-114, № 3 — С. 120-129, № 4 — С. 91-102.
У сталінську добу Україна зазнала страхітливих репресій, які мали
на меті попередити можливий спротив диктатурі у найбільшій
національній республіці. Після смерті вождя залізна хватка
тоталітарної диктатури послабилася. Компартійно-радянська олігархія
опинилася в нестабільному стані "колективного керівництва", тобто
перманентної боротьби за верховну владу. Прагнучи суспільної
підтримки, М. Хрущов висловився за лібералізацію політичного
режиму. Запропонований ним курс на відмову від терористичних
методів державного керівництва дістав схвалення XX з'їзду КПРС.
Відтоді розвиток радянського суспільства пішов новими шляхами. Для
України, її народу цей історичний поворот мав колосальне значення.