З досліджень північно-західного рубежу пам’яток культур понтійської
зони епохи ранньої бронзи. Дослідження 1984-2014 рр. — Познань:
Наука та Інновації, 2014. — 424 с. — (Archaeologia Bimaris
Monografie; 6). — ISBN 978-83-64864-03-2. (Укр. та польськ.
мовами).
При пізнанні культурного ландшафту Подністров’я на території
Ямпільського району (Вінницька область) виділяється помітна
концентрація курганних об’єктів, які визначають північно-західний
рубіж їхнього степово-лісостепового ареалу. Розкопки „ямпільських”
курганів – у межах рятівних досліджень – розпочалися у 1984 році. В
ролі їх творців були визначені (у переважній більшості) суспільства
ямної культури (далі: ЯК) а в якості їх пізніших користувачів
суспільства культури Бабине (далі: БК) та деяких культурних груп
доби заліза.
Проблематика „ямних” творців цілої низки курганних могильників, що повстали між устями дністровських приток Мурафи та Марківки, почала привертати більш широку увагу після відкриття у 1991 році в кургані № 2 біля села Писарівка поховання з возом.
На початку XXI століття, в рамках київсько-познанської програми досліджень „біокультурного пограниччя Сходу і Заходу Європи”, розпочато реалізацію проекту „досліджень початків шляхів балтійсько-понтійського межимор’я: IV-I тис. до Р.Х.”.
У 2008 році три установи, Інститут Праісторії Університету ім. Адама Міцкевича в Познані, Інститут археології НАН України в Києві та Сектор охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації розпочали підготовку Ямпільської експедиції, завданням якої було дослідження вибраних курганів з ямпільської групи курганних могильників. Керівником цього проекту виступив Олександр Косько, керівником експедиції Сергій Разумов, а координатором співпраці з обласною службою охорони культурної спадщини Михайло Потупчик. Науковими консультантами були професори Віталій Отрощенко та Віктор Клочко. У першому, «розвідковому», сезоні був досліджений курган Підлісівка 1 та визначені напрямки підготовчих природничих досліджень.
У представленій монографії по „ямпільським курганам” публікуються результати досліджень 1984-1993 років та 2010 року. Праця була виконана за фінансової підтримки Національного Центру Науки. Ця книга є першою з запланованих двох монографій у серії Archaeologia Bimaris Monografie та журналі „Baltic-Pontic Studies”. Наступний том (про дослідження після 2010 року), за намірами учасників проекту – крім публікації нових комплексів джерел – повинен значно розширити інтердисциплінарний вимір культурного і біологічного візерунку населення балтійсько-понтійського регіону з III до 1 половини II тис. до Р.Х. Олександр Косько, Михайло Потупчик, Сергій Разумов. Вступ.
Історія досліджень ямпільського комплексу курганних могильників.
Світлана Іванова. Стан досліджень пам’яток ямної та катакомбної культур в басейні Нижнього Дністра.
Михайло Потупчик, Сергій Разумов. Курганні групи на території Ямпільського району.
Олександр Косько, Сергій Разумов. Цілі та методика польових досліджень.
Кароліна Гарат, Михайло Потупчик, Сергій Разумов. Характеристика археологічних джерел, отриманих у 1984-1993 роках.
Характеристика археологічних і природничих джерел з кургану Підлісівка 1 (дослідження 2010 року).
Олександр Косько, Сергій Разумов, Данута Журкевич. Насип кургану: морфометрія, стратиграфія та планіграфія об’єктів.
Олександр Косько, Сергій Разумов, Данута Журкевич. Формально-типологічний опис поховань та їх інвентарю.
Людмила В. Литвинова. Антропологічний матеріал з кургану 1 біля с. Підлісівка.
Олег Журавльов. Археозоологічні джерела. Визначення остеологічних матеріалів з кургану 1 біля с. Підлісівка.
Спеціальні дослідження.
Мірослав Макогоненко, Івона Хільдебрандт-Радке. Природничий контекст та перспективи досліджень палеосередовища могильника ямної культури у Підлісівці на Дністрі, Західна Україна.
Рената Беднарек, Міхал Янковскі. Ґрунтознавча характеристика матеріалу насипу кургану 1 у Підлісівці.
Анджей Сікорський, Данута Журкевич. Характеристика підстилок, знайдених в похованнях кургану 1 у Підлісівці.
Єжи Й. Лангер, Славомир Піетржак, Івона Хільдебрандт-Радке. Сліди присутності органічних матеріалів від підстилок на пам’ятці Підлісівка 1 і їх фізикохімічний опис у контексті мінералізації органічних субстанцій у заповненні поховань.
Анна Юрас. Дослідження викопної ДНК з поховань доби ранньої бронзи на пам’ятці Підлісівка 1.
Ямпільський церемоніальний центр: культурно-хронологічна та топогенетична ідентифікація.
Томаш Гослар, Олександр Коcько, Сергій Разумов. Культурно-хронологічна ідентифікація могильників доби ранньої бронзи на пам’ятці Підлісівка 1.
Топогенетична ідентифікація культурних груп, виявлених на могильниках Ямпільського церемоніального центру.
Піотр Влодарчак. Порівняння обрядів: проблема зв’язків поховальних традицій ямної культури та культури шнурової кераміки на Поділлі.
Ідентифікація поховального інвентарю.
Сергій Разумов. Компонент традиції ямної культури.
Сергій Разумов. Компонент традиції бабинської культури.
Світлана Іванова, Олександр Косько, Піотр Влодарчак. Компонент традиції культур шнурової кераміки. Амфори у похованнях ямної культури північно-західного Причорномор’я.
Віктор Клочко, Олександр Косько, Сергій Разумов, Піотр Влодарчак. Проблема дністровсько-віслинського шляху у балтійських інтрузіях ямної і катакомбної культур. Сучасний стан досліджень.
Висновки.
Проблематика „ямних” творців цілої низки курганних могильників, що повстали між устями дністровських приток Мурафи та Марківки, почала привертати більш широку увагу після відкриття у 1991 році в кургані № 2 біля села Писарівка поховання з возом.
На початку XXI століття, в рамках київсько-познанської програми досліджень „біокультурного пограниччя Сходу і Заходу Європи”, розпочато реалізацію проекту „досліджень початків шляхів балтійсько-понтійського межимор’я: IV-I тис. до Р.Х.”.
У 2008 році три установи, Інститут Праісторії Університету ім. Адама Міцкевича в Познані, Інститут археології НАН України в Києві та Сектор охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації розпочали підготовку Ямпільської експедиції, завданням якої було дослідження вибраних курганів з ямпільської групи курганних могильників. Керівником цього проекту виступив Олександр Косько, керівником експедиції Сергій Разумов, а координатором співпраці з обласною службою охорони культурної спадщини Михайло Потупчик. Науковими консультантами були професори Віталій Отрощенко та Віктор Клочко. У першому, «розвідковому», сезоні був досліджений курган Підлісівка 1 та визначені напрямки підготовчих природничих досліджень.
У представленій монографії по „ямпільським курганам” публікуються результати досліджень 1984-1993 років та 2010 року. Праця була виконана за фінансової підтримки Національного Центру Науки. Ця книга є першою з запланованих двох монографій у серії Archaeologia Bimaris Monografie та журналі „Baltic-Pontic Studies”. Наступний том (про дослідження після 2010 року), за намірами учасників проекту – крім публікації нових комплексів джерел – повинен значно розширити інтердисциплінарний вимір культурного і біологічного візерунку населення балтійсько-понтійського регіону з III до 1 половини II тис. до Р.Х. Олександр Косько, Михайло Потупчик, Сергій Разумов. Вступ.
Історія досліджень ямпільського комплексу курганних могильників.
Світлана Іванова. Стан досліджень пам’яток ямної та катакомбної культур в басейні Нижнього Дністра.
Михайло Потупчик, Сергій Разумов. Курганні групи на території Ямпільського району.
Олександр Косько, Сергій Разумов. Цілі та методика польових досліджень.
Кароліна Гарат, Михайло Потупчик, Сергій Разумов. Характеристика археологічних джерел, отриманих у 1984-1993 роках.
Характеристика археологічних і природничих джерел з кургану Підлісівка 1 (дослідження 2010 року).
Олександр Косько, Сергій Разумов, Данута Журкевич. Насип кургану: морфометрія, стратиграфія та планіграфія об’єктів.
Олександр Косько, Сергій Разумов, Данута Журкевич. Формально-типологічний опис поховань та їх інвентарю.
Людмила В. Литвинова. Антропологічний матеріал з кургану 1 біля с. Підлісівка.
Олег Журавльов. Археозоологічні джерела. Визначення остеологічних матеріалів з кургану 1 біля с. Підлісівка.
Спеціальні дослідження.
Мірослав Макогоненко, Івона Хільдебрандт-Радке. Природничий контекст та перспективи досліджень палеосередовища могильника ямної культури у Підлісівці на Дністрі, Західна Україна.
Рената Беднарек, Міхал Янковскі. Ґрунтознавча характеристика матеріалу насипу кургану 1 у Підлісівці.
Анджей Сікорський, Данута Журкевич. Характеристика підстилок, знайдених в похованнях кургану 1 у Підлісівці.
Єжи Й. Лангер, Славомир Піетржак, Івона Хільдебрандт-Радке. Сліди присутності органічних матеріалів від підстилок на пам’ятці Підлісівка 1 і їх фізикохімічний опис у контексті мінералізації органічних субстанцій у заповненні поховань.
Анна Юрас. Дослідження викопної ДНК з поховань доби ранньої бронзи на пам’ятці Підлісівка 1.
Ямпільський церемоніальний центр: культурно-хронологічна та топогенетична ідентифікація.
Томаш Гослар, Олександр Коcько, Сергій Разумов. Культурно-хронологічна ідентифікація могильників доби ранньої бронзи на пам’ятці Підлісівка 1.
Топогенетична ідентифікація культурних груп, виявлених на могильниках Ямпільського церемоніального центру.
Піотр Влодарчак. Порівняння обрядів: проблема зв’язків поховальних традицій ямної культури та культури шнурової кераміки на Поділлі.
Ідентифікація поховального інвентарю.
Сергій Разумов. Компонент традиції ямної культури.
Сергій Разумов. Компонент традиції бабинської культури.
Світлана Іванова, Олександр Косько, Піотр Влодарчак. Компонент традиції культур шнурової кераміки. Амфори у похованнях ямної культури північно-західного Причорномор’я.
Віктор Клочко, Олександр Косько, Сергій Разумов, Піотр Влодарчак. Проблема дністровсько-віслинського шляху у балтійських інтрузіях ямної і катакомбної культур. Сучасний стан досліджень.
Висновки.