Вісник Вищої ради юстиції, № 3 (7) 2011 с. 72 - 82
Трансформація процесуального законодавства України відбувається
сьогодні у напрямі підвищення захисту прав та інтересів учасників цивільних
процесуальних відносин. У зв’язку із реалізацією визначених завдань чинний
Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України),
регламентуючи інститут забезпечення цивільного позову, не визначає
вичерпного переліку способів, за допомогою яких здійснюється такий правовий
механізм. Водночас невичерпність переліку способів забезпечення цивільного
позову спричиняє ситуацію, за якої в науковій літературі обґрунтовується
належність до них різних правових механізмів, передбачених чинним
законодавством. Наведене дозволяє стверджувати про потребу ґрунтовного
аналізу правової природи способів забезпечення позову з метою визначення тих
критеріїв, на основі яких можна ідентифікувати певне правове явище саме як
спосіб забезпечення цивільного позову.
сьогодні у напрямі підвищення захисту прав та інтересів учасників цивільних
процесуальних відносин. У зв’язку із реалізацією визначених завдань чинний
Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України),
регламентуючи інститут забезпечення цивільного позову, не визначає
вичерпного переліку способів, за допомогою яких здійснюється такий правовий
механізм. Водночас невичерпність переліку способів забезпечення цивільного
позову спричиняє ситуацію, за якої в науковій літературі обґрунтовується
належність до них різних правових механізмів, передбачених чинним
законодавством. Наведене дозволяє стверджувати про потребу ґрунтовного
аналізу правової природи способів забезпечення позову з метою визначення тих
критеріїв, на основі яких можна ідентифікувати певне правове явище саме як
спосіб забезпечення цивільного позову.