15 с. сторія української літератури: давня українська література.
Інтермедії. Конспект трьох інтермедій: «Інтермедія на три персони:
Баба, Дід і Чорт», «Інтерлюдії до драми Георгія Кониського
«Воскрєсєніє мертвих», «Воскресенськіє стихи». Київський
Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут Філології.
Київ – 2012.
Інтермедія (лат. intermedius — проміжний, середній) — невеличкий
розважальний драматичний твір, який виконують між актами вистави. В
європейському театрі пережила кілька видозмін — від коментувань
Дияволом і Богом попередньої дії, інтерпретації античних сюжетів до
музичних і танцювальних номерів інтерлюдій. В українській
драматургії 17-18 ст., де в основному експлуатувалися старо- та
новозавітні сюжети, які не давали можливості адекватно й оперативно
реагувати на тодішні суспільно-політичні події, інтермедія
віддзеркалювала дійсність, починаючи з 17 ст.: зафіксовано
міжнаціональні стосунки, конфесійні проблеми тощо. Збереглося понад
50 інтермедій, зокрема Митрофана Довгалевського та Георгія
Кониського. Інтермедії лягли в основу української побутової драми,
комедії.