Актуальність теми. Зважаючи на разючу інтенсивність процесу
глобалізації, міжнародна діяльність країн посідає досить високе
місце серед показників, що визначають її успішність. Зважаючи на це
, на передній план виходить питання ведення країнами зовнішньої
торгівлі та обрання ними відповідної зовнішньоторговельної
політики. В цьому випадку компаративні переваги допомагають
визначити перспективні напрями ведення торгівлі на світовому рівні.
Саме тому обрана тема курсової роботи відповідно набуває своєї
актуальності у сьогоденні.
В умовах зростання ролі міжнародних економічних відносин, однією з фундаментальних концепцій економічної думки є теорія компаративних переваг. Протягом тривалого періоду вона вдосконалювалася такими відомими вченими, як А. Сміт, Д. Рікардо, Г. Хаберлер, Е. Хекшер і Б. Олін. А вже методологія розрахунків була створена Б. Балассом у 1965 році,а також розвинута Л. Вальрасом та Ж. Лафеєм. З сучасних українських дослідників теми порівняльних переваг, зокрема теми Укаїни на світовому ринку АПК варто виділити О. Головачову та Т. Мельник. Природні та набуті конкурентні переваги країн досліджували В. Жежуха, Л. Крилишин. Саліхова О. Б. дослідила нові підходи до визначення міжнародних порівняльних переваг.
Метою виконання курсової роботи є: багато бічне вивчення теорії та поняття компаративних переваг.
Завдання дослідження:
• систематизація теоретичних та методологічних підходів для аналізу порівняльних переваг країн у зовнішній торгівлі
• здійснення аналізу поточного стану та тенденцій розвитку компаративних переваг обраних країн
• формування висновків та пропозицій на результатах дослідження
Об’єктом дослідження курсової роботи є: процес формування компаративних переваг країн у зовнішній торгівлі.
Предметом дослідження курсової роботи є: вплив наявних у країн компаративних переваг на функціонування даних країн на зовнішньоекономічній арені.
Для осягнення даної теми курсової роботи були використані такі методи дослідження: метод аналізу та синтезу; метод аналогії; метод індукції та дедукції; метод збору та обробки інформації; структурний аналіз; метод статистичного спостереження; метод абстрагування; метод вимірювання та метод наукового моделювання.
У процесі створення курсової роботи були проаналізовані офіційні звіти статистики ЮНКТАД, СОТ, Державної служби статистики України, а також статистичні данні Міжнародного Торгівельного Центру (ITC).
В умовах зростання ролі міжнародних економічних відносин, однією з фундаментальних концепцій економічної думки є теорія компаративних переваг. Протягом тривалого періоду вона вдосконалювалася такими відомими вченими, як А. Сміт, Д. Рікардо, Г. Хаберлер, Е. Хекшер і Б. Олін. А вже методологія розрахунків була створена Б. Балассом у 1965 році,а також розвинута Л. Вальрасом та Ж. Лафеєм. З сучасних українських дослідників теми порівняльних переваг, зокрема теми Укаїни на світовому ринку АПК варто виділити О. Головачову та Т. Мельник. Природні та набуті конкурентні переваги країн досліджували В. Жежуха, Л. Крилишин. Саліхова О. Б. дослідила нові підходи до визначення міжнародних порівняльних переваг.
Метою виконання курсової роботи є: багато бічне вивчення теорії та поняття компаративних переваг.
Завдання дослідження:
• систематизація теоретичних та методологічних підходів для аналізу порівняльних переваг країн у зовнішній торгівлі
• здійснення аналізу поточного стану та тенденцій розвитку компаративних переваг обраних країн
• формування висновків та пропозицій на результатах дослідження
Об’єктом дослідження курсової роботи є: процес формування компаративних переваг країн у зовнішній торгівлі.
Предметом дослідження курсової роботи є: вплив наявних у країн компаративних переваг на функціонування даних країн на зовнішньоекономічній арені.
Для осягнення даної теми курсової роботи були використані такі методи дослідження: метод аналізу та синтезу; метод аналогії; метод індукції та дедукції; метод збору та обробки інформації; структурний аналіз; метод статистичного спостереження; метод абстрагування; метод вимірювання та метод наукового моделювання.
У процесі створення курсової роботи були проаналізовані офіційні звіти статистики ЮНКТАД, СОТ, Державної служби статистики України, а також статистичні данні Міжнародного Торгівельного Центру (ITC).