Торонто, Срібна сурма, 1967. - 248 с. Оцифровано: vovaniko
Не шукайте сенсацій у спогадах Степана Касіяна. Аматори
револьверових історій, що запирають дух читачеві, будуть
розчаровані. Зате вдумливий читач, що хоче пізнати чим і як жила
українська націоналістична молодь довоєнних років і в буремну пору
другої світової війни, знайде в цій книжці багатющий матеріял для
образу того життя. Картина за картиною пересуватимуться перед ним
будні провінційного галицького містечка та його довколишніх сіл. А
потім великії рушення, що його принесла війна, коли через
українську землю перевалювалися мільйонові чужі армії, тягнувши
український нарід у круговорот світових подій. І накінець —
розпучливе положення під кінець війни, коли, здавалося, пропала вся
надія. Небагато було таких, що проти надії таки сподівались, і до
них належав Степан Касіян з товаришами. Не згасала в них іскра, що
її хотіли притлумити супротивні сили. Тліє вона й досі в молодих
українських серцях, щоб у свій час знову спалахнути буйним
полум’ям. Зиновій Книш