Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора
юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та
кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національна юридична
академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2010.
Дисертація є першим в Україні кримінально-правовим дослідженням теоретичних, законотворчих та правозастосовних проблем заохочувальних норм у кримінальному законодавстві України. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення значної наукової проблеми, що виявляється в розв’язанні концептуальних теоретичних і практичних проблем місця та ролі заохочувальних норм у кримінальному законодавстві, соціальної обумовленості їх запровадження, розробки нової концепції законотворення заохочувальних норм.
Заохочувальні норми розглядаються як єдиний функціональний інститут кримінального законодавства, що спроможні у визначений законом спосіб вирішити кримінально-правовий конфлікт. Запропоновано підставу кримінально-правового заохочення, обґрунтовано вдосконалення чинних та започаткування нових заохочувальних норм у кримінальне законодавство України.
Дисертація є першим в Україні кримінально-правовим дослідженням теоретичних, законотворчих та правозастосовних проблем заохочувальних норм у кримінальному законодавстві України. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення значної наукової проблеми, що виявляється в розв’язанні концептуальних теоретичних і практичних проблем місця та ролі заохочувальних норм у кримінальному законодавстві, соціальної обумовленості їх запровадження, розробки нової концепції законотворення заохочувальних норм.
Заохочувальні норми розглядаються як єдиний функціональний інститут кримінального законодавства, що спроможні у визначений законом спосіб вирішити кримінально-правовий конфлікт. Запропоновано підставу кримінально-правового заохочення, обґрунтовано вдосконалення чинних та започаткування нових заохочувальних норм у кримінальне законодавство України.