Підручник. — 3-тє вид. — К.: Освіта, 1998. — 528 с.
(OCR-слой). Для учнів середніх шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів. Зміст: Літературний процесс 70—90-х років XIX століття.
Українська література у мистецькому контексті.
Вершинні досягнення української прози.
Художній світ поезії.
Драматургія, театр, музика.
Сузір'я самобутніх творчих індивідуальностей.
Народне декоративно-ужиткове мистецтво.
Архітектура та скульптура.
Малярство та графіка.
Іван Нечуй-Левицький.
Життєвий шлях.
Творчість.
Місце письменника в історії літератури.
Панас Мирний.
«Моє невеличке серце ще змалечку пестила любов до тебе. мій обездолений краю».
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Марко Кропивницький.
Формування таланту митця.
Драматургічна творчість.
Михайло Старицький.
Життєва доля митця.
Художній світ поезії.
На ниві драматургії.
Корифей української культури.
Іван Карпенко-Карий.
Шляхами життя.
На вершинах драматургічної майстерності.
Іван Франко.
«Лиш в праці варто і для праці жить».
Поезія.
Художня проза.
Драматургія.
Літературознавча діяльність.
Письменник-новатор.
Борне Грінченко.
«Віддав себе я праці без вагання».
Творчість.
«Більше працював, ніж жив».
Павло Грабовський.
Життєва доля поета-громадянина.
Поетична творчість.
«Крик болю і туги за рідною Україною».
Вихід української літератури на європейські обишри. Літературний процес першої третини XX століття.
Літературний рух початку XX століття.
Національна самобутність української новітньої літератури.
Новаторські пошуки письменників.
Тематичні обрії прози.
Художнє оновлення прози.
Бурхливе зростання поезії.
Здобутки драматургії.
Література як основа театрального мистецтва.
Література і музика.
Письменство й образотворче мистецтво.
Михайло Коцюбинський.
Людина високої духовної культури.
Становлення письменника.
У жанрі соціально-психологічної новели.
Intermezzo як новелістичний шедевр.
Повість «Fata morgana".
Повість «Тіні забутих предків».
З роздумами про красу життя.
Леся Українка.
«На шлях я вийшла ранньою весною».
Цикли ліричної поезії.
У жанрах ліро-епосу.
На різні світової драматургії.
Творчість Лесі Українки в європейському літературному контексті.
Володимир Самійленко.
«Хай тільки кожен обробить своє невеличке поле».
«Не вмре поезія, не згине творчість духа».
«Ми не рвемось на свободу й другим її не дамо.
«Кожний працює нехай хоч для рідного тільки народу, і всі народи землі будуть щасливі тоді».
Ольга Кобилянська.
Горда і сильна духом.
Свіжість і сила таланту.
"Пишна троянда в саду української літератури".
Засиль Стефаник.
"Цей хлопець буде сонечком сёла гріти і землю дощиком росити".
«Я сотворив собі свій світ».
«Се найвищий тріумф поетичної техніки».
Володимир Винниченко.
Готовий на всі жертви, навіть на смерть, аби тільки врятувати українську націю від розп'яття».
«І відкіля ти взявся у нас такий?».
Треба вбити неправду, тоді і всім легко буде.
Таємниці дитячої душі.
Складне повернення в Україну.
Микола Вороний.
«Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала» .
Високих дум святі скрижалі».
Де ж того євшану взяти.».
Мій любий, ти впав. Чи тебе не болить?».
«Я почав писати з такого ж побудження, з якого люди починають співати».
Олександр Олесь.
З журбою радість обнялась».
О не дивуйсь, що ніч така блакитна».
«Летять, курличуть журавлі, летять до рідної землі» Яка краса: відродження країни!».
Розбіглись ми по всіх світах усюди.».
Сонце. У казці завжди сонце».
Архип Тесленко.
«Одвела мені доля невеселий темненький куточок».
емоційна напруженість оповідань.
Повість «Страчене життя».
Степан Васильченко.
Виходець з гущі народу.
Тематичні групи прози.
Багатогранність таланту. Літературний рух 1917—1930 років.
Письменство у взаємодії з іншими видами мистецтва.
Суперечності літературного руху.
Мотиви й образи поезії.
Художні пошуки прози.
Оновлення драматургії.
Художнє осмислення доби іншими мистецтвами.
Павло Тичина.
«Я тільки чую ритм. І так меиі боляче од цієї краси».
Самобутність лірики.
Долаючи утиски тоталітаризму.
Максим Рильський.
Самота працьовита й спокійна світить лампаду.
мою і розкладає папір».
Людина і природа як лірична домінанта.
«Білі двері краса в минуле вміє одчинять і в будуче».
«Слово про рідну матір».
«Ми працю любимо, що в творчість перейшла».
Місце поета в українській і світовій культурі.
Володимир Сосюра.
«Земля моїх батьків прекрасна І родюча.
«Я дуже хотів бути поетом».
«Українське розхристане серце».
Били гармати, били.
«Я для неї зірву Оріон золотий».
«Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею!».
Українське письменство першої третини XX століття.
в системі європейських літератур.
Словник літературознавчих терміта.
Література як вид мистецтва.
Літературний твір.
Літературні роди і види.
Літературні напрями і течії.
Основи віршування.
Хронологічна канва українського літературного життя XIX—першої третини XX століть.
(OCR-слой). Для учнів середніх шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів. Зміст: Літературний процесс 70—90-х років XIX століття.
Українська література у мистецькому контексті.
Вершинні досягнення української прози.
Художній світ поезії.
Драматургія, театр, музика.
Сузір'я самобутніх творчих індивідуальностей.
Народне декоративно-ужиткове мистецтво.
Архітектура та скульптура.
Малярство та графіка.
Іван Нечуй-Левицький.
Життєвий шлях.
Творчість.
Місце письменника в історії літератури.
Панас Мирний.
«Моє невеличке серце ще змалечку пестила любов до тебе. мій обездолений краю».
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Марко Кропивницький.
Формування таланту митця.
Драматургічна творчість.
Михайло Старицький.
Життєва доля митця.
Художній світ поезії.
На ниві драматургії.
Корифей української культури.
Іван Карпенко-Карий.
Шляхами життя.
На вершинах драматургічної майстерності.
Іван Франко.
«Лиш в праці варто і для праці жить».
Поезія.
Художня проза.
Драматургія.
Літературознавча діяльність.
Письменник-новатор.
Борне Грінченко.
«Віддав себе я праці без вагання».
Творчість.
«Більше працював, ніж жив».
Павло Грабовський.
Життєва доля поета-громадянина.
Поетична творчість.
«Крик болю і туги за рідною Україною».
Вихід української літератури на європейські обишри. Літературний процес першої третини XX століття.
Літературний рух початку XX століття.
Національна самобутність української новітньої літератури.
Новаторські пошуки письменників.
Тематичні обрії прози.
Художнє оновлення прози.
Бурхливе зростання поезії.
Здобутки драматургії.
Література як основа театрального мистецтва.
Література і музика.
Письменство й образотворче мистецтво.
Михайло Коцюбинський.
Людина високої духовної культури.
Становлення письменника.
У жанрі соціально-психологічної новели.
Intermezzo як новелістичний шедевр.
Повість «Fata morgana".
Повість «Тіні забутих предків».
З роздумами про красу життя.
Леся Українка.
«На шлях я вийшла ранньою весною».
Цикли ліричної поезії.
У жанрах ліро-епосу.
На різні світової драматургії.
Творчість Лесі Українки в європейському літературному контексті.
Володимир Самійленко.
«Хай тільки кожен обробить своє невеличке поле».
«Не вмре поезія, не згине творчість духа».
«Ми не рвемось на свободу й другим її не дамо.
«Кожний працює нехай хоч для рідного тільки народу, і всі народи землі будуть щасливі тоді».
Ольга Кобилянська.
Горда і сильна духом.
Свіжість і сила таланту.
"Пишна троянда в саду української літератури".
Засиль Стефаник.
"Цей хлопець буде сонечком сёла гріти і землю дощиком росити".
«Я сотворив собі свій світ».
«Се найвищий тріумф поетичної техніки».
Володимир Винниченко.
Готовий на всі жертви, навіть на смерть, аби тільки врятувати українську націю від розп'яття».
«І відкіля ти взявся у нас такий?».
Треба вбити неправду, тоді і всім легко буде.
Таємниці дитячої душі.
Складне повернення в Україну.
Микола Вороний.
«Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала» .
Високих дум святі скрижалі».
Де ж того євшану взяти.».
Мій любий, ти впав. Чи тебе не болить?».
«Я почав писати з такого ж побудження, з якого люди починають співати».
Олександр Олесь.
З журбою радість обнялась».
О не дивуйсь, що ніч така блакитна».
«Летять, курличуть журавлі, летять до рідної землі» Яка краса: відродження країни!».
Розбіглись ми по всіх світах усюди.».
Сонце. У казці завжди сонце».
Архип Тесленко.
«Одвела мені доля невеселий темненький куточок».
емоційна напруженість оповідань.
Повість «Страчене життя».
Степан Васильченко.
Виходець з гущі народу.
Тематичні групи прози.
Багатогранність таланту. Літературний рух 1917—1930 років.
Письменство у взаємодії з іншими видами мистецтва.
Суперечності літературного руху.
Мотиви й образи поезії.
Художні пошуки прози.
Оновлення драматургії.
Художнє осмислення доби іншими мистецтвами.
Павло Тичина.
«Я тільки чую ритм. І так меиі боляче од цієї краси».
Самобутність лірики.
Долаючи утиски тоталітаризму.
Максим Рильський.
Самота працьовита й спокійна світить лампаду.
мою і розкладає папір».
Людина і природа як лірична домінанта.
«Білі двері краса в минуле вміє одчинять і в будуче».
«Слово про рідну матір».
«Ми працю любимо, що в творчість перейшла».
Місце поета в українській і світовій культурі.
Володимир Сосюра.
«Земля моїх батьків прекрасна І родюча.
«Я дуже хотів бути поетом».
«Українське розхристане серце».
Били гармати, били.
«Я для неї зірву Оріон золотий».
«Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею!».
Українське письменство першої третини XX століття.
в системі європейських літератур.
Словник літературознавчих терміта.
Література як вид мистецтва.
Літературний твір.
Літературні роди і види.
Літературні напрями і течії.
Основи віршування.
Хронологічна канва українського літературного життя XIX—першої третини XX століть.