Київ: Критика, 2005. — 258 с.
Усупереч традиційному віктимізаційному сприйняттю Чорнобиля, післячорнобильська бібліотека постає в книжці відомого літературознавцяТамари Гундорової явищем постапокаліптичним, яке засвідчує появу в Україні нової літератури - постмодерністської. Післячорнобильська бібліотека стає метафоричним образом водночас збереженої та загроженої культури, ковчегом, музеєм, бібліотекою, списком. Чорнобиль при цьому трактується як точка відліку українського постмодерну, а післячорнобильська бібліотека - як набір текстів, топосів, топограм, цитат, дискурсів, баїв, сюжетів, імен, канонів, розгорнутих упродовж 1990-х років.
Усупереч традиційному віктимізаційному сприйняттю Чорнобиля, післячорнобильська бібліотека постає в книжці відомого літературознавцяТамари Гундорової явищем постапокаліптичним, яке засвідчує появу в Україні нової літератури - постмодерністської. Післячорнобильська бібліотека стає метафоричним образом водночас збереженої та загроженої культури, ковчегом, музеєм, бібліотекою, списком. Чорнобиль при цьому трактується як точка відліку українського постмодерну, а післячорнобильська бібліотека - як набір текстів, топосів, топограм, цитат, дискурсів, баїв, сюжетів, імен, канонів, розгорнутих упродовж 1990-х років.