Головко О.Б. Волинь і Галичина в державнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи (ІХ - перша половина ХІІІ ст.)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук із спеціальності 07.00.02 – Всесвітня історія. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2006. — 34 с. В дисертації показані закономірності політичного поступу слов’ян Східної Європи, місце в цьому процесі населення Волині і Галичини. Ознаки державного життя в Центрально-Східній Європі виникають ще в «Добу великого переселення народів» (ІV – VII cт.), проте постплемінні держави на базі колишніх союзів племен виникають у східних слов’ян в VIІІ – ІХ ст. В Х ст. відбувається процес включення цих формувань до складу великої держави-імперії Русь. Землі Волині і Прикарпаття туди увійшли як одна адміністративно-територіальна одиниця – князівство-намісництво. Наприкінці ХІ ст. в Прикарпатті виникають незалежні землі-князівства, які в середині ХІІ ст. створюють єдину Галицьку землю-князівство. Процес суверенізації Волині завершується в другій половині ХІІ ст. Наприкінці ХІІ ст. в Південній Русі виникає велике Галицько-Волинське державне об'єднання. Постійно існуюча в умовах жорстких громадянських війн і іноземних інтервенцій тенденція до відродження та існування цього об’єднання є важливим аргументом закономірностей появи держави князя Романа та його нащадків Романовичів.