Репринцев Д.І. ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Кафедра Всесвітньої
історії. Україна, Харків. 2013, 144 ст.
Старовинна зброя завжди привертає нашу увагу. За минулі сторіччя її
багато різновидів безповоротно зникли, інші змінили свій вигляд. І
лише деякі з них, зберігши основні риси, продовжують служити людям.
Серед цих небагатьох слід назвати стрілецьку зброю. Вона з'явилася
значно пізніше перших видів холодної зброї (крем'яних сокир,
скребків, ножів тощо), але все ж є найдавнішим людським озброєнням.
До найбільш простої та основної стрілецької зброї відноситься лук,
значно складніше влаштовані арбалет і метальні машини.
Необхідність звернення до цієї теми спричинена потребою виявлення, усвідомлення й оцінки тих історичних процесів, які тривалий час або залишалися за межами наукового інтересу, або ж зазнавали не завжди коректного чи неповного фахового опрацьовування.
Серед недосліджених і малодосліджених явищ світової історії, які потребують висвітлення – становлення та удосконалення стрілецької зброї, як одного з факторів розвитку людства. Тут треба виокремити саме слово «стрілецька» зброя, а не метальна. Це пояснюється тим, що я прагну відокремити види зброї – адже метати можна різні предмети військового та невійськового типу – будь то каміння чи спис, а ось стрілецька зброя – це є механізм, який «стріляє», тобто використовує певний вид бойового снаряду. Особливим аспектом актуальності обраної теми є власний інтерес та прагнення подолати історичну міфологію, малодослідженність та зааганжовані висновки деяких дослідників, які не дозволяють об’єктивно висвітлити розвиток стрілецької зброї зазначеного періоду.
Холодна й метальна зброя - два принципово різних види, хоча їх постійно об'єднують. Справа не в конструкції, а в суті - в холодній зброї використовується тільки енергія людських м'язів, і діє вона на близьких дистанціях. У стрілецькій зброї, незалежно від її пристрою, завжди використовується інший вид енергії - енергія напруженої дуги лука чи арбалета, скручених мотузок, сухожиль (у катапульти) або кінетична енергія противаги (в європейських фрондиболах, російський пороках). Можливо заперечення, що тятива лука або арбалета натягується рукою людини, його мускульними зусиллями, але це тільки найбільш проста форма постачання потенційною енергією дуги. Можна ж пристосувати для цього будь-який інший механізм - паровий або електричний, але енергетика самого луку чи арбалету від цього не змінюється. Стріла чи болт все одно вражають ціль за допомогою енергії розпрямляючої дуги.
За думкою деяких авторів, без луку, як одного з типів стрілецької зброї, можливо б не здійснилась людська цивілізація. Це пояснюється тим, що лук є першою зброєю дальнього бою, котрий виокремлюється масовістю і географічною масштабністю. Проте в майбутньому він поступиться своїм місцем арбалету, а арбалет вогнепальній зброї.
На сьогоднішній день зазначена тематика поглиблено не розробляється. Стрілецька зброя не тільки в історії поступилась вогнепальній, а й у сфері наукового інтересу. Тому нехай моя робота послужить ділу відновлення стрілецької зброї у своїх правах та знаходження свого місця на сучасному етапі Зміст.
вступ.
історія розвитку луку.
становлення та поширення луку у Європі.
Лук на Русі.
Види та механізм, бойові властивості луків.
основна конструкція різних видів луків.
Бойові властивості та комплектуючі луків.
Стріли.
Тятива.
Налучі та сагайдаки.
Ефективність стрільби.
Історія розвитку арбалету.
види та механізм, бойові властивості арбалетів.
військові арбалети. Пристрої для натягу тятиви.
Мисливські арбалети. Складові частини.
Дуга.
Замок і спусковий механізм.
Ложа.
Тятива.
Бойові можливості арбалету.
Продуктивність пристроїв для натягування тятиви.
Арбалетні бойові снаряди.
Бойові можливості арбалета.
Самостріл на русі.
висновки.
методичний розділ.
список використаних джерел та літератури.
додаток а.
додаток б.
додаток в.
додаток г.
додаток д.
Необхідність звернення до цієї теми спричинена потребою виявлення, усвідомлення й оцінки тих історичних процесів, які тривалий час або залишалися за межами наукового інтересу, або ж зазнавали не завжди коректного чи неповного фахового опрацьовування.
Серед недосліджених і малодосліджених явищ світової історії, які потребують висвітлення – становлення та удосконалення стрілецької зброї, як одного з факторів розвитку людства. Тут треба виокремити саме слово «стрілецька» зброя, а не метальна. Це пояснюється тим, що я прагну відокремити види зброї – адже метати можна різні предмети військового та невійськового типу – будь то каміння чи спис, а ось стрілецька зброя – це є механізм, який «стріляє», тобто використовує певний вид бойового снаряду. Особливим аспектом актуальності обраної теми є власний інтерес та прагнення подолати історичну міфологію, малодослідженність та зааганжовані висновки деяких дослідників, які не дозволяють об’єктивно висвітлити розвиток стрілецької зброї зазначеного періоду.
Холодна й метальна зброя - два принципово різних види, хоча їх постійно об'єднують. Справа не в конструкції, а в суті - в холодній зброї використовується тільки енергія людських м'язів, і діє вона на близьких дистанціях. У стрілецькій зброї, незалежно від її пристрою, завжди використовується інший вид енергії - енергія напруженої дуги лука чи арбалета, скручених мотузок, сухожиль (у катапульти) або кінетична енергія противаги (в європейських фрондиболах, російський пороках). Можливо заперечення, що тятива лука або арбалета натягується рукою людини, його мускульними зусиллями, але це тільки найбільш проста форма постачання потенційною енергією дуги. Можна ж пристосувати для цього будь-який інший механізм - паровий або електричний, але енергетика самого луку чи арбалету від цього не змінюється. Стріла чи болт все одно вражають ціль за допомогою енергії розпрямляючої дуги.
За думкою деяких авторів, без луку, як одного з типів стрілецької зброї, можливо б не здійснилась людська цивілізація. Це пояснюється тим, що лук є першою зброєю дальнього бою, котрий виокремлюється масовістю і географічною масштабністю. Проте в майбутньому він поступиться своїм місцем арбалету, а арбалет вогнепальній зброї.
На сьогоднішній день зазначена тематика поглиблено не розробляється. Стрілецька зброя не тільки в історії поступилась вогнепальній, а й у сфері наукового інтересу. Тому нехай моя робота послужить ділу відновлення стрілецької зброї у своїх правах та знаходження свого місця на сучасному етапі Зміст.
вступ.
історія розвитку луку.
становлення та поширення луку у Європі.
Лук на Русі.
Види та механізм, бойові властивості луків.
основна конструкція різних видів луків.
Бойові властивості та комплектуючі луків.
Стріли.
Тятива.
Налучі та сагайдаки.
Ефективність стрільби.
Історія розвитку арбалету.
види та механізм, бойові властивості арбалетів.
військові арбалети. Пристрої для натягу тятиви.
Мисливські арбалети. Складові частини.
Дуга.
Замок і спусковий механізм.
Ложа.
Тятива.
Бойові можливості арбалету.
Продуктивність пристроїв для натягування тятиви.
Арбалетні бойові снаряди.
Бойові можливості арбалета.
Самостріл на русі.
висновки.
методичний розділ.
список використаних джерел та літератури.
додаток а.
додаток б.
додаток в.
додаток г.
додаток д.