К.: Наук. думка, 2008. — 544 с.
ISBN 978-966-00-793-2.
Комплексне дослідження представляє Шевченка-поета й Шевченка-художника в нерозривній єдності його творчої природи, художнього мислення і реалізації таланту. Універсальна постать українського митця-поета є знаковою в контексті історії світової культури, еволюційний розвиток якої тяжіє до синкретизму, до створення полісинтетичних видів мистецтв. Літературознавчий дискурс теми поєднано з методологіями суміжних гуманітарних дисциплін — мистецтвознавством, філософією, культурологією, естетикою, епістемологією, психологією. В роботі вперше досліджено міжвидову взаємодію мистецтв у доробку Шевченка, здійснено апробацію термінології на позначення причин і явищ літературно-мистецького інтеракціонізму (синестезія, екфразис, гіпотипозис), проведено зіставлення творчих досягнень Шевченка з творчістю західноєвропейських та російських митців, у тому числі митців універсального типу. В руслі запропонованої концепції подано начерк структурування цілісної Шевченкової літературно-мистецької спадщини через образи-концепти. ЗМІСТ:
Вступне слово.
Співдія раціонального й естетичного мислення.
Універсалізм натури Шевченка. Загальні зауваги.
Науково-прикладні зацікавлення поета-художника: археологія, історія. Археографічна комісія.
Географія. Аральська описова експедиція.
Геологія. Каратауська геологорозвідувальна експедиція.
Скульптура, гравірування.
Погляд з позицій психофізіології: функціональна асиметрія мозку.
Синкретичність світогляду: інтеграція селянської, козацької картини світу і картини світу літературно-мистецької, дворянської еліти.
Поняття картини світу (world-view).
Особливості Шевченкової індивідуальної картини світу.
Українська ікона. Стародруки. Лубок.
Роль селянської етнічної картини світу у визначенні шляху митця-поета.
Вплив Академії мистецтв, академізму, Брюллова, петербурзької богеми та українського дворянства на формування світогляду Шевченка.
Значення картини світу козацтва і картини світу військових російської армії для світосприйняття Шевченка.
Універсалізм Шевченка у контекстах епохи.
I. Шевченко — сплав двох культурних парадигм.
Варіативність і концепція чуттєвої краси.
Гармонія. Напружена гармонія.
Ренесансний трагізм. Антропоцентризм.
Гуманізм ренесансно-реформаційного типу — основа шевченківського гуманізму.
II. Проблема універсалізму і нового митця в контексті епохи.
Європа. Етноцентризм, демократичні тенденції.
Росія. Біля витоків нових шляхів у мистецтві.
Універсалізм митця - прикметна риса художньої культури XIX ст.
Петербурзький контекст універсалізму. Україна.
Взаємодія мистецтв у творчості Шевченка.
Взаємодія мистецтв як явище.
Синестезія. Асоціативність.
Варіанти взаємодії мистецтв. Модель словесно-візуально-звукових взаємодій.
Музика і література.
Візуалізація і слово. Асоціативний колаж.
«Кінематографізм».
Взаємодія образотворчого мистецтва і літератури.
Образотворче мистецтво й література в контексті компаративістських студій.
І. Образотворче мистецтво і література (мистецтво в літературі).
Екфразис.
Співіснування (взаємодоповнення) зображення і слова.
«Картина» як візуальне ціле — один з ключів до психології творчості Шевченка.
Гіпотипозис, або Вербальна пластика.
Гіпотипозис-пейзаж (Пластичний пейзаж).
Пейзаж. Композиція.
Пейзаж. Колористика.
Гіпотипозис-портрет.
Гіпотипозис-інтер’єр.
Гіпотипозис-жанр.
Світлоефекти.
II. Література і образотворче мистецтво (література в мистецтві).
Ілюстрації до літературних творів. Проблема автоілюстрацій.
Літературні, євангельські, міфологічні ремінісценції в образотворчому мистецтві.
Євангельські ремінісценції.
Алегоризм. Вчування.
Інтроспективність серії «Телемах — Діоген».
«Блудний син». Символіка Шевченкової притчі.
«Поетичність» як варіант мистецького інтеракціонізму.
Образи-концепти (начерк цілісної структури образів літературно-мистецької спадщини Шевченка).
Поняття образу-концепту.
Система шевченківських образів-концептів та їх специфіка.
Образ-концепт дерева.
Дерево як проекція макрокосму.
Дерево як образ мікрокосму.
Дерево і авторський мікрокосм. Аспекти саморецепції.
Замість висновків.
Список літератури.
Комплексне дослідження представляє Шевченка-поета й Шевченка-художника в нерозривній єдності його творчої природи, художнього мислення і реалізації таланту. Універсальна постать українського митця-поета є знаковою в контексті історії світової культури, еволюційний розвиток якої тяжіє до синкретизму, до створення полісинтетичних видів мистецтв. Літературознавчий дискурс теми поєднано з методологіями суміжних гуманітарних дисциплін — мистецтвознавством, філософією, культурологією, естетикою, епістемологією, психологією. В роботі вперше досліджено міжвидову взаємодію мистецтв у доробку Шевченка, здійснено апробацію термінології на позначення причин і явищ літературно-мистецького інтеракціонізму (синестезія, екфразис, гіпотипозис), проведено зіставлення творчих досягнень Шевченка з творчістю західноєвропейських та російських митців, у тому числі митців універсального типу. В руслі запропонованої концепції подано начерк структурування цілісної Шевченкової літературно-мистецької спадщини через образи-концепти. ЗМІСТ:
Вступне слово.
Співдія раціонального й естетичного мислення.
Універсалізм натури Шевченка. Загальні зауваги.
Науково-прикладні зацікавлення поета-художника: археологія, історія. Археографічна комісія.
Географія. Аральська описова експедиція.
Геологія. Каратауська геологорозвідувальна експедиція.
Скульптура, гравірування.
Погляд з позицій психофізіології: функціональна асиметрія мозку.
Синкретичність світогляду: інтеграція селянської, козацької картини світу і картини світу літературно-мистецької, дворянської еліти.
Поняття картини світу (world-view).
Особливості Шевченкової індивідуальної картини світу.
Українська ікона. Стародруки. Лубок.
Роль селянської етнічної картини світу у визначенні шляху митця-поета.
Вплив Академії мистецтв, академізму, Брюллова, петербурзької богеми та українського дворянства на формування світогляду Шевченка.
Значення картини світу козацтва і картини світу військових російської армії для світосприйняття Шевченка.
Універсалізм Шевченка у контекстах епохи.
I. Шевченко — сплав двох культурних парадигм.
Варіативність і концепція чуттєвої краси.
Гармонія. Напружена гармонія.
Ренесансний трагізм. Антропоцентризм.
Гуманізм ренесансно-реформаційного типу — основа шевченківського гуманізму.
II. Проблема універсалізму і нового митця в контексті епохи.
Європа. Етноцентризм, демократичні тенденції.
Росія. Біля витоків нових шляхів у мистецтві.
Універсалізм митця - прикметна риса художньої культури XIX ст.
Петербурзький контекст універсалізму. Україна.
Взаємодія мистецтв у творчості Шевченка.
Взаємодія мистецтв як явище.
Синестезія. Асоціативність.
Варіанти взаємодії мистецтв. Модель словесно-візуально-звукових взаємодій.
Музика і література.
Візуалізація і слово. Асоціативний колаж.
«Кінематографізм».
Взаємодія образотворчого мистецтва і літератури.
Образотворче мистецтво й література в контексті компаративістських студій.
І. Образотворче мистецтво і література (мистецтво в літературі).
Екфразис.
Співіснування (взаємодоповнення) зображення і слова.
«Картина» як візуальне ціле — один з ключів до психології творчості Шевченка.
Гіпотипозис, або Вербальна пластика.
Гіпотипозис-пейзаж (Пластичний пейзаж).
Пейзаж. Композиція.
Пейзаж. Колористика.
Гіпотипозис-портрет.
Гіпотипозис-інтер’єр.
Гіпотипозис-жанр.
Світлоефекти.
II. Література і образотворче мистецтво (література в мистецтві).
Ілюстрації до літературних творів. Проблема автоілюстрацій.
Літературні, євангельські, міфологічні ремінісценції в образотворчому мистецтві.
Євангельські ремінісценції.
Алегоризм. Вчування.
Інтроспективність серії «Телемах — Діоген».
«Блудний син». Символіка Шевченкової притчі.
«Поетичність» як варіант мистецького інтеракціонізму.
Образи-концепти (начерк цілісної структури образів літературно-мистецької спадщини Шевченка).
Поняття образу-концепту.
Система шевченківських образів-концептів та їх специфіка.
Образ-концепт дерева.
Дерево як проекція макрокосму.
Дерево як образ мікрокосму.
Дерево і авторський мікрокосм. Аспекти саморецепції.
Замість висновків.
Список літератури.