Гай-Нижник П.П., Батрак О.П. Догматика віри в Кафолічній Церкві й запровадження християнства у Давній Русі (кінець ІХ - середина ХІ ст.). Нарис історико-герменевтичної інтерпретації

К.: МП Леся, 2015. — 278 с. У монографії автори аналізують складний і неоднозначний процес запровадження християнства у Русі кінця ІХ – середини ХІ ст. У контексті тогочасних європейського світогляду та християнської релігії висвітлюються теологічні спільність та відмінності ще єдиної на той час Християнської Церкви, але яку уже тоді роздирали політико-ідеологічні та догматичні протиріччя. З’ясовується місце, роль і самовизначення Русі у тих процесах.
Автори, з огляду історико-герменевтичної інтерпретації та слов’янської кирило-мефодіївської традиції (у співставленні з аріанською, візантійською та латинською), розв’язують тогочасні вузли теологічних уявлень і догм, зокрема таких понять і термінів як «Свята Трійця», «єдиносущність», «подібносущність», «Символ Віри» тощо. Прослідковуються світоглядно-релігійний та політико-ідеологічний шлях Русі до запровадження християнства в державі Володимиром Великим та його утвердження Ярославом Мудрим.
У книзі також розглядаються передумови, підстави та обставини прийняття християнської віри великим князем Київським Володимиром Святославичем, її символічний та духовний зміст, аналізуються княжі діяння у цій сфері. Встановлюються релігійно-політичні узріння, тактика і стратегія утвердження Віри Христа великого князя Київського Ярослава (Мудрого) Володимировича, його бачення місця Церкви в Руській державі, суспільстві, у слов’янському світобаченні, а також поміж духовно-релігійними і державними центрами тогочасного Християнського Світу. Вступне слово
Історіографічні, джерелознавчі та методологічні аспекти проблеми
Ступінь наукової розробки теми
Джерельна база дослідження
Методологічні принципи дослідження. Нова парадигма герменевтичного дискурсу як провідний засіб тлумачення середньовічних богословських та світських текстів
Діалектика світського та богословського в історико-герменевтичній інтерпретації концепту «подібносущність»
Формування теологічних засад християнського віровчення: герменевтична реконструкція терміна-догмата «ПОДІБНОСУЩНІСТЬ»
Введення і поширення термінів «єдиносущність», «подібносущність» в ранньохристиянський період
Літописний варіант Символу Віри в теологічних системах латинської та візантійської тріадології
Аналіз богословської термінології в патристичній та давньоруській літературі
Співвідношення понять «єдиносущий» та «подібносущий» в інтерпретації сучасних дослідників
Теологічні особливості Символу Віри в «Ізборнику 1073 року» та «Повісті временних літ»
Реконструювання подій історії християнізації Русі кінця IX – cередини X ст
Хрещення Русі великим князем Київським Володимиром: обрання віри і цивілізаційно-політичного поступу
Русько-візантійська війна 1043 року: церковний та політико-ідеологічний аспекти в контексті релігійної політики великого князя Київського Ярослава Мудрого
Інтерпретація теологічної доктрини хрещення Русі в «Повісті временних літ», «Слові про закон і благодать» та в інших наративних джерелах
Післяслово.
Список використаних джерел та літератури.
Додатки
Літописний Символ Віри
[Ізборник 1073 р. / «Того же написание о вере»]
[Ізборник 1073 р. / «Того же написание о вере»]
[Ізборник 1073 р. / «Того же написание о вере»]
[Ізборник 1073 р. / Кормчая / Троїцький зб.]
[Ізборник 1073 р. / Кормчая / Троїцький зб.]
Послідовність позиції, що простежується в пояснені вислову «троици кланяюся въ единице и единьницы въ троици» [Ізборник 1073 р. / «Того же написание о вере»]
Слово реченого Христолюбцем
Пам’ять і похвала князеві руському Володимиру, як хрестився Володимир і дітей своїх охрестив, і усю землю Руську од кінця й до кінця, і як хрестилася бабуня Володимирова Ольга раніше Володимира (Яков Мніх)
Молитва з «Повчання чадам своїм» (Володимир Мономах)