Перший вінок. Жіночий альманах. — Львів, 1897. — С. 217–230.
"Літом 1886 року лучилось мені побувать в горах Самбірського
округа, в селі Дидьові Турчанського повіту. Там мала я нагоду
придивить ся народному житю, а особливо деяким звичаям, на котрі у
нас досі звернено дуже мало уваги. Маю ту на думці житє великими
нероздільними сімями, похоже на сербську задругу або на московську
«семейную общину». Про той звичай русинів, живучих в карпатських
горах, згадують побіжно деякі писателі, як Бідерман і де-Воллан,
але о кілько знаю, ніхто не заняв ся досі докладним єго розслідом.
На підставі власного огляду, а також звісток ласкаво достарчених о.
Іваном Кузьовим, священиком в Дидьові, подаю тут короткий очерк тоі
цікавоі і давньоі форми житя родинного, замічаючи при тім, що
матеріял мій доволі скупий, бо відносить ся тілько двох сел:
Дидьова і приналежного до неі Ліктя."