Пер. з англ. — К.: АртЕк, 1997. — 624 с.
Майже півстоліття тому (4 листопада 1950 р.) перша група країн
Європи, прагнучи до колективного забезпечння додержання прав
людини, прийняла спільний «Основний Закон» — Європейську конвенцію
про захист прав людини і основних свобод. Останніми роками
учасниками цієї Конвенції побажали стати й нові європейські
держави, в тому числі Україна, яка 17 липня 1997 р. ратифікувала
Конвенцію.
Ця книга підготовлена провідними англійськими
юристами-міжнародниками. У ній ретельно проаналізовано не тільки
відповідні положення Конвенції та інших джерел європейського права
в галузі прав людини, а й практику їх застосування. На конкретних
прикладах показано, хто, куди і в якому порядку може звернутися за
відновленням своїх порушених прав людини, а також як розглядаються
і вирішуються такі заяви у Страсбурзі Європейською комісією та
Європейським судом з прав людини, яку силу мають рішення цих
органів для держав — членів Ради Європи, в яких було допущено
порушення прав людини.